ПЛЮЩАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

плюск «шум від руху, падіння води, удару по поверхні води, падіння на неї»

псл. pljuskъ «тс., плюск»;
очевидно, звуконаслідувальне, як і паралельне з іншим ступенем вокалізму pleskъ «плеск»;
пор. аналогічні утворення лит. pliauškėˊti «бити, ляскати (батогом), плескати (руками); плескатися (у воді)», pliáukšti «базікати»;
р. [плю́снуться] «з плюскотом упасти (у щось рідке); швидко або незграбно сісти не на своє місце», плю́хнуться «тс.», плюх (виг.), [плюща́ть] «плескати», бр. плю́скаць «цмокати (цілувати)», плю́снуць «тс.; [ляснути долонею; швидко, раптово впасти]», плюсь «цмок», плюх «шльоп, лясь», плю́хаць «плюхати, плескати, бризкати», плю́хнуць «тс.; [дати ляпаса]», др. плюскъ «звук (?), плеск (?)», п. plusk «плеск, плескіт, плюсь», pluskać «плескати, плюскати», plusnąć «тс.», ч. [pluskot] «плескіт», [pluskotati] «плескати» (про воду, дощ), слц. plúskat’ «тс.», вл. plusk «плеск, плескіт; ляпка, пляма», pluskać «плескати» (про воду), нл. pluskaś «тс.», болг. плю́сък «удар (батога)», плющя́ «бити, ляскати (батогом); плескати; лопотіти на вітрі», м. плуска «плюхатися», плусне «плюхнутися», схв. пљу̏с (виг.) «лясь, бах; плюсь», пљу́скати «плюскати, плескати, бризкати; виливати (воду з човна)», пљу̏снути «тс.; впасти», слн. pljúsk «плюскіт», pljúskati «плюскати, ляскати», стсл. плюскъ «шум»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

за́плюск (у виразі свідкам в очі дати з. «звинуватити в обмані»)
плю́скати «тс.; з плюскотом лити воду, бризкати водою»
плю́скатися «падати з плюскотом»
плю́скіт
плюскітли́вий
плюско́та «тс.»
плюскота́ти
плюскоті́ти
плюскотли́вий
плю́снути «тс.; упасти з плюскотом, з шумом»
плюсь (виг.)
плю́хати «з плюскотом падати (в що-небудь рідке); випльовувати»
плю́хатися «швидко або незграбно сідати, опускатися»
плю́хкати «тс.; бризкати»
плю́хнути «тс.; упасти з шумом; кинути з шумом (у воду)»
плюхо́та «сніг з дощем і вітром»
плюща́ти «рухаючись, видавати плюскіт; ударятися з плюскотом; ударами, рухом у воді створювати плюскіт»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
плю́скаць «цмокати (цілувати)» білоруська
плю́снуць «тс.; [ляснути долонею; швидко, раптово впасти]» білоруська
плюсь «цмок» білоруська
плюх «шльоп, лясь» білоруська
плю́хаць «плюхати, плескати, бризкати» білоруська
плю́хнуць «тс.; [дати ляпаса]» білоруська
плю́сък «удар (батога)» болгарська
плющя́ «бити, ляскати (батогом); плескати; лопотіти на вітрі» болгарська
plusk «плеск, плескіт; ляпка, пляма»«плескати» (про воду) верхньолужицька
pluskać «плеск, плескіт; ляпка, пляма»«плескати» (про воду) верхньолужицька
плюскъ «звук (?), плеск (?)» давньоруська
pliauškėˊti «бити, ляскати (батогом), плескати (руками); плескатися (у воді)» литовська
pliáukšti «базікати» литовська
плуска «плюхатися» македонська
плусне «плюхнутися» македонська
pluskaś «тс.» нижньолужицька
plusk «плеск, плескіт, плюсь»«плескати, плюскати»«тс.» польська
pluskać «плеск, плескіт, плюсь»«плескати, плюскати»«тс.» польська
plusnąć «плеск, плескіт, плюсь»«плескати, плюскати»«тс.» польська
pljuskъ «тс., плюск» праслов’янська
pleskъ «плеск» праслов’янська
плю́снуться «з плюскотом упасти (у щось рідке); швидко або незграбно сісти не на своє місце» російська
плю́хнуться «тс.» російська
плюх (виг.) російська
плюща́ть «плескати» російська
пљу̏с «лясь, бах; плюсь» (виг.) сербохорватська
пљу́скати «плюскати, плескати, бризкати; виливати (воду з човна)» сербохорватська
снути «тс.; впасти» сербохорватська
plúskat' «тс.» словацька
pljúsk «плюскіт»«плюскати, ляскати» словенська
pljúskati «плюскіт»«плюскати, ляскати» словенська
плюскъ «шум» старослов’янська
pluskot «плескіт» чеська
pluskotati «плескати» (про воду, дощ) чеська

лю́жить «іде сильний дощ, злива»

очевидно, результат видозміни форм [плю́жить (пля́жить), плю́щить] «тс.», зближених з основами ли́ти (ллє), [в’юга́] та iн;
Фонетичні та словотвірні варіанти

в'ю́жіть
дю́жить «тс.»
лю́шить
лю́щить
Етимологічні відповідники

Слово Мова
плю́жить «тс.» (пля́жить), плю́щить] українська
ли́ти (ллє) українська
в'юга́ українська
ллє українська
пля́жить українська
плю́щить українська

плю́жить «іде сильний дощ, злива»

очевидно, результат контамінації основ [плюхо́та] «негода, сніг з дощем і вітром» і [пля́ґа] «мокра погода», [пля́ха] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

плю́щить
пля́жить
пля́ши́ть «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
плюхо́та «негода, сніг з дощем і вітром» українська
пля́ґа «мокра погода» українська
пля́ха «тс.» українська

плю́щити «натискаючи, роздавлювати, робити плоским; закривати, заплющувати (очі)»

псл. [pljusk- (pljušt-)] «робити плоским», пов’язане чергуванням голосних з ploskъ «плоский»;
можливо, споріднене з лит. plauskà «велика лучина, тріска, скалка», pliaυ̃skė «тс.», pliauskà «поліно, плаха, колода», лтс. plaυ̃ksta «долоня», plàusta «тс.»;
р. плю́щить «робити плоским», [плю́снуть] «тс.», бр. плю́шчыць «плющити», [плю́скаць] «заплющувати (очі)», [плѣщиць] «сплющувати», п. pluskwa «блощиця»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

плюска́тий «плоский, рівний»
плюска́ч «стручок гороху, в якому ледь з’явилася зав’язь; плюскле зерно»
плюски́й «тс.»
плю́склий «тс., сплющений; порожній, дірчастий всередині (про плоди); [незрілий, нестиглий Нед]»
плюско́ватий «плоский, сплющений, із зморшками»
плю́ща «блощиця»
плющи́льник «робітник, що займається плющенням»
плющи́льня «приміщення, де відбувається плющення»
при́плюсток «надто плоский дах»
сплю́скли «сплюснутий, плоский»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
плю́шчыць «плющити» білоруська
плю́скаць «заплющувати (очі)» білоруська
плѣщиць «сплющувати» білоруська
plaυ̃ksta «долоня» латиська
plàusta «тс.» латиська
plauskà «велика лучина, тріска, скалка» литовська
pliaυ̃skė «тс.» литовська
pliauskà «поліно, плаха, колода» литовська
pluskwa «блощиця» польська
ploskъ «плоский» праслов’янська
плю́щить «робити плоским» російська
плю́снуть «тс.» російська

плющі́ти «сочитися, просочуватися»

псл. [pljušč- (‹*pljuskj-)] «швидко текти; сильно лити, періщити» (про дощ), не зовсім ясне;
можливо, результат контамінації звуконаслідувального pljuskъ «шум; плюск» і [pljuta] «злива, негода, дощова пора»;
пор. лтс. plīkšķēt «стукати» (про дощові краплі), лит. pliѝkata «рідке болото»;
р. [плюща́ть] «(про дощ); текти струменем», бр. [плю́шчэць] «періщити (про дощ); текти цівкою (про кров)», [плю́щить, плющы́ць] «тс.», [плю́хчиць] «литися, періщити» (про дощ), плю́хаць «тс.», п. pluszczeć «тс.; цебеніти, юшити (про кров)», слц. pl’ušt’ «погана погода (з дощами)», [pl’ušt’ava] «тс.», pl’ušt’at’ «сильно лити, періщити (про дощ); швидко текти (про кров)», болг. [плющя́] (про дощ), схв. пљу́скати «лити, періщити» (про дощ), пљу́штати «тс.», пљу̑сак «злива, заливний дощ»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

плю́ща «злива, заливний дощ»
сплю́ща «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
плю́шчэць «періщити (про дощ); текти цівкою (про кров)» білоруська
плю́щить білоруська
плющы́ць «тс.» білоруська
плю́хчиць «литися, періщити» (про дощ) білоруська
плю́хаць «тс.» білоруська
плющя́ (про дощ) болгарська
plīkšķēt «стукати» (про дощові краплі) латиська
pliùkata «рідке болото» литовська
pluszczeć «тс.; цебеніти, юшити (про кров)» польська
pljuskъ «злива, негода, дощова пора» праслов’янська
pljuta праслов’янська
плюща́ть «(про дощ); текти струменем» російська
пљу́скати «лити, періщити» (про дощ) сербохорватська
пљу́штати «тс.» сербохорватська
пљу̑сак «злива, заливний дощ» сербохорватська
pl'ušt' «погана погода (з дощами)» словацька
pl'ušt'ava «тс.»«сильно лити, періщити (про дощ); швидко текти (про кров)» словацька
pl'ušt'at' «тс.»«сильно лити, періщити (про дощ); швидко текти (про кров)» словацька
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України