ПЛЮСКИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
плю́щити «натискаючи, роздавлювати, робити плоским; закривати, заплющувати (очі)»
псл. [pljusk- (pljušt-)] «робити плоским», пов’язане чергуванням голосних з ploskъ «плоский»;
можливо, споріднене з лит. plauskà «велика лучина, тріска, скалка», pliaυ̃skė «тс.», pliauskà «поліно, плаха, колода», лтс. plaυ̃ksta «долоня», plàusta «тс.»;
р. плю́щить «робити плоским», [плю́снуть] «тс.», бр. плю́шчыць «плющити», [плю́скаць] «заплющувати (очі)», [плѣщиць] «сплющувати», п. pluskwa «блощиця»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
плюска́тий
«плоский, рівний»
плюска́ч
«стручок гороху, в якому ледь з’явилася зав’язь; плюскле зерно»
плюски́й
«тс.»
плю́склий
«тс., сплющений; порожній, дірчастий всередині (про плоди); [незрілий, нестиглий Нед]»
плюско́ватий
«плоский, сплющений, із зморшками»
плю́ща
«блощиця»
плющи́льник
«робітник, що займається плющенням»
плющи́льня
«приміщення, де відбувається плющення»
при́плюсток
«надто плоский дах»
сплю́скли
«сплюснутий, плоский»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| плю́шчыць «плющити» | білоруська |
| плю́скаць «заплющувати (очі)» | білоруська |
| плѣщиць «сплющувати» | білоруська |
| plaυ̃ksta «долоня» | латиська |
| plàusta «тс.» | латиська |
| plauskà «велика лучина, тріска, скалка» | литовська |
| pliaυ̃skė «тс.» | литовська |
| pliauskà «поліно, плаха, колода» | литовська |
| pluskwa «блощиця» | польська |
| ploskъ «плоский» | праслов’янська |
| плю́щить «робити плоским» | російська |
| плю́снуть «тс.» | російська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України