ПЛЮНДРУВАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

плюндрува́ти «руйнувати, спустошувати, нівечити, псувати»

через польське посередництво запозичено з німецької мови;
нім. plündern «грабувати, розкрадати», свн. plundern «тс.», первісно «відбирати домашнє майно, речі», є похідним від plunder «домашні речі, одяг, білизна», що виводиться від снідерл. plunder «речі, добро; домашні речі», спорідненого з гол. *plundje «одяг», plúnje, фриз. plunje, plonje, ploanje «тс.»;
п. plądrować «пустошити, плюндрувати», ст. plundrować, plondrować «тс.», ч. plundrovat «знищувати, руйнувати по-хижацькому», слц. pl’undrovat’ «нівечити»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

пліндро́вина «пограбоване, зруйноване, спустошене місце»
пліндрува́ти «грабувати, руйнувати, спустошувати»
плюндровати «грабувати, спустошувати, розкрадати» (XVII ст.)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
*plundje «одяг» голландська
plúnje голландська
plündern «грабувати, розкрадати» німецька
plądrować «пустошити, плюндрувати» польська
plundern «тс.» середньоверхньнімецька
plunder «домашні речі, одяг, білизна» середньоверхньнімецька
plunder «речі, добро; домашні речі» середньонідерландська
pl'undrovat' «нівечити» словацька
plunje фризька
plonje фризька
ploanje «тс.» фризька
plundrovat «знищувати, руйнувати по-хижацькому» чеська

паляндрува́ти «обшарювати, нишпорити, ритися»

очевидно, результат видозміни слова плюндрува́ти, зближеного з пали́ти;
пор. бр. [паля́ндра] «чума, пошесть у вигляді білої гарячки», яке вважається похідним від паляну́ць «пальнути, ударити» (Носович 391);
бр. [паляндрава́ць] «лютувати, палити вогнем»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
паля́ндра «чума, пошесть у вигляді білої гарячки» білоруська
паляну́ць «пальнути, ударити» білоруська
паляндрава́ць «лютувати, палити вогнем» білоруська
плюндрува́ти українська
пали́ти українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України