ПЛЮНДРУВАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
плюндрува́ти «руйнувати, спустошувати, нівечити, псувати»
через польське посередництво запозичено з німецької мови;
нім. plündern «грабувати, розкрадати», свн. plundern «тс.», первісно «відбирати домашнє майно, речі», є похідним від plunder «домашні речі, одяг, білизна», що виводиться від снідерл. plunder «речі, добро; домашні речі», спорідненого з гол. *plundje «одяг», plúnje, фриз. plunje, plonje, ploanje «тс.»;
п. plądrować «пустошити, плюндрувати», ст. plundrować, plondrować «тс.», ч. plundrovat «знищувати, руйнувати по-хижацькому», слц. pl’undrovat’ «нівечити»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
пліндро́вина
«пограбоване, зруйноване, спустошене місце»
пліндрува́ти
«грабувати, руйнувати, спустошувати»
плюндровати
«грабувати, спустошувати, розкрадати»
(XVII ст.)
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
*plundje «одяг» | голландська |
plúnje | голландська |
plündern «грабувати, розкрадати» | німецька |
plądrować «пустошити, плюндрувати» | польська |
plundern «тс.» | середньоверхньнімецька |
plunder «домашні речі, одяг, білизна» | середньоверхньнімецька |
plunder «речі, добро; домашні речі» | середньонідерландська |
pl'undrovat' «нівечити» | словацька |
plunje | фризька |
plonje | фризька |
ploanje «тс.» | фризька |
plundrovat «знищувати, руйнувати по-хижацькому» | чеська |
паляндрува́ти «обшарювати, нишпорити, ритися»
очевидно, результат видозміни слова плюндрува́ти, зближеного з пали́ти;
пор. бр. [паля́ндра] «чума, пошесть у вигляді білої гарячки», яке вважається похідним від паляну́ць «пальнути, ударити» (Носович 391);
бр. [паляндрава́ць] «лютувати, палити вогнем»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
паля́ндра «чума, пошесть у вигляді білої гарячки» | білоруська |
паляну́ць «пальнути, ударити» | білоруська |
паляндрава́ць «лютувати, палити вогнем» | білоруська |
плюндрува́ти | українська |
пали́ти | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України