ПЛЮВКИ — ЕТИМОЛОГІЯ
плюва́ти
псл. pl’uti (*pjuti), plьvati (*pjьvati);
споріднене з лит. spiáuti «плювати», spiovìmas «плювання», лтс. sp˜aυ̃t «плювати», гр. πτυ̃ω «плюю», πτύλον «слина», дінд. ṣṭhīˊvati «плює», лат. spuo «плюю», гот. speiwan «плювати»;
іє. *(s)peu-, *(s)pi-, *spei- звуконаслідувального походження, як варіанти передачі звуків плювання;
р. плева́ть, [плюва́ть], бр. [плюва́ць], плява́ць, др. плевати, пльвати, п. pluć, ст. plwać, ч. plíti, plivati, ст. pl’váti, слц. pl’ut’, pl’uvat’, вл. pluwać, нл. pluwaś, болг. плю́вам, м. плука, [плjука], схв. пљỳвати, слн. pljuváti, стсл. пльвати, плинѫти;
Фонетичні та словотвірні варіанти
заплюва́тися
«завестися, гніздитися»
(про воші, миші)
заплю́нутися
«тс.»
плюва́ка
плюва́льниця
«посудина для спльовування»
плюва́тися
плюва́чка
«тс.»
плюво́к
«виплюнуте»
плюй
«тс.»
плюйко́
«той, хто любить плювати»
плю́нути
проплю́ти
«виплювати частинами»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| плюва́ць | білоруська |
| плява́ць | білоруська |
| плю́вам | болгарська |
| pluwać | верхньолужицька |
| speiwan «плювати» | готська |
| πτυ̃ω «плюю» | грецька |
| πτύελον «слина» | грецька |
| ṣṭhīˊvati «плює» | давньоіндійська |
| плевати | давньоруська |
| пльвати | давньоруська |
| *(s)peu- | індоєвропейська |
| *(s)pi- | індоєвропейська |
| *spei- | індоєвропейська |
| spuo «плюю» | латинська |
| spļaυ̃t «плювати» | латиська |
| spiáuti «плювати» | литовська |
| spiovìmas «плювання» | литовська |
| плука | македонська |
| плjука | македонська |
| pluwaś | нижньолужицька |
| pluć | польська |
| pl'uti (*pjuti) | праслов’янська |
| plьvati (*pjьvati) | праслов’янська |
| плева́ть | російська |
| плюва́ть | російська |
| пљỳвати | сербохорватська |
| pl'ut' | словацька |
| pl'uvat' | словацька |
| pljuváti | словенська |
| пльвати | старослов’янська |
| плинѫти | старослов’янська |
| plíti | чеська |
| plivati | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України