ПЛОЩА — ЕТИМОЛОГІЯ
пло́ски́й «з рівною поверхнею; пологий; сплющений; рівний, як дошка; який має невелику товщину або висоту і рівну поверхню; розміщений в одній площині»
псл. ploskъ «тс., сплющений», пов’язане з plastъ «пласт, шар»;
споріднене з лит. plókščias «рівний, плоский» (виводиться від *plāšktjas «тс.»), plãštaka (‹*plaškata) «долоня; кисть (руки)», лтс. plaskains «рівний, широкий; плоский», plāskains «тс.», plaka «низько розташоване місце; рівнина, площина, поверхня», plakans «рівний, плоский», plakt «робитися плоским», гр. πλάξ «площина, рівнина; плита; верхня площадка; коржик», двн. flah(h) «плоский, рівний», дангл. flaka «підошва (ноги)», дісл. flaka «камбала», flóki «тс.», лат. placidus «спокійний; рівний, гладкий, плоский», тох. plāki «згода, порозуміння»;
іє. *plāk- (*plāg-, *pelāg-) «широкий, плоский, рівний; розширяти, розстилати, розгортати, простягати»;
можливе також псл. *plotsk-, яке зіставляється з дінд. práthaḥ «ширина», ав. fraah- «тс.», гр. πλατύς «широкий, плоский», що, як і псл. *рletje «плече», зближуються ще з псл. plesna «стопа, підошва; слід; плесно» (Meillet Études 332; Младенов 430; Hofmann 274; Frisk II 553–554; Pokorny 833);
р. пло́ский «плоский», бр. пло́скі, др. плоскыи «тс.; широкий; низький, сутулуватий», п. płaski «плоский», ч. слц. ploský «плоский», нл. płašćiś «робити плоским», болг. пло́сък «плоский», м. плоскав, схв. плȍсан «тс.; сплющений», слн. plòsk «плоский», стсл. плоскъ «тс.; широкий, просторий»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
пло́сінь
«площа Нед, О; площина, рівнина»
плоска́ль
«плоскостопий»
пло́скань
«тс.»
плоска́тий
«плоский, рівний»
пло́скість
«банальність; [площина, площа, рівнина; розміри поверхні] Нед»
плости́ти
«гладити, розгладжувати, сплющувати»
пло́ща
площа́вина
«площа»
площа́дка
(з рос.)
пло́щик
«плоско розкладений сніп для покриття даху; металевий наконечник стріли»
пло́щи́на́
площи́нка
«пло-ска частина споруди, пристрою; рівне місце між маршами сходів»
площи́нний
«який здійснюється на площині»
площи́нність
«зображення, розміщення в одній площині»
площи́стий
«тс.»
пло́щінь
«площина»
пло́щість
«розміри поверхні, площа»
пло́щність
«тс.»
сплощи́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| fraϑah- «тс.» | авестійська |
| пло́скі | білоруська |
| пло́сък «плоский» | болгарська |
| πλάξ «площина, рівнина; плита; верхня площадка; коржик» | грецька |
| πλατύς «широкий, плоский» | грецька |
| flaka «підошва (ноги)» | давньоанглійська |
| flah(h) «плоский, рівний» | давньоверхньонімецька |
| práthaḥ «ширина» | давньоіндійська |
| flaka «камбала» | давньоісландська |
| flóki «тс.» | давньоісландська |
| плоскыи «тс.; широкий; низький, сутулуватий» | давньоруська |
| *plāk- «широкий, плоский, рівний; розширяти, розстилати, розгортати, простягати» (*plāg-, *pelāg-) | індоєвропейська |
| placidus «спокійний; рівний, гладкий, плоский» | латинська |
| plaskains «рівний, широкий; плоский» | латиська |
| plāskains «тс.» | латиська |
| plaka «низько розташоване місце; рівнина, площина, поверхня» | латиська |
| plakans «рівний, плоский» | латиська |
| plakt «робитися плоским» | латиська |
| plókščias «рівний, плоский» (виводиться від *plāšktjas «тс.») | литовська |
| plãštaka | литовська |
| плоскав | македонська |
| płašćiś «робити плоским» | нижньолужицька |
| płaski «плоский» | польська |
| ploskъ «тс., сплющений» | праслов’янська |
| plastъ «пласт, шар» | праслов’янська |
| *plotsk- | праслов’янська |
| *рletje «плече» | праслов’янська |
| plesna «стопа, підошва; слід; плесно» | праслов’янська |
| пло́ский «плоский» | російська |
| плȍсан «тс.; сплющений» | сербохорватська |
| ploský «плоский» | словацька |
| plòsk «плоский» | словенська |
| плоскъ «тс.; широкий, просторий» | старослов’янська |
| ploský «плоский» | чеська |
| plāki «згода, порозуміння» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України