ПЛОЙЧАТИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
плої́ти «завивати (волосся) рівними хвилями; робити рівні складки (на тканині), гофрувати»
очевидно, запозичення з російської мови;
р. плои́ть «плоїти», плой «складка, зморшка», пло́йка «тс.; спеціальні щипці», можливо, через посередництво гол. plóoien «робити складки, морщити», plooi «складка, зморшка, згин» і, далі, снідерл. plooi, ploye «тс.», зводиться до фр. ст. ploi «складка, зборка; згин, вигин; зморшка», пов’язаного з дієсловом ployer «згинати, згортати», що походить від лат. plicāre «складати, згортати»;
бр. пло́іць «плоїти»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
пло́йка
плойча́стий
пло́йчатий
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пло́іць «плоїти» | білоруська |
| plóoien «робити складки, морщити» | голландська |
| plooi «складка, зморшка, згин» | голландська |
| plicāre «складати, згортати» | латинська |
| плои́ть «плоїти» | російська |
| плой «складка, зморшка» | російська |
| пло́йка «тс.; спеціальні щипці» | російська |
| plooi | середньонідерландська |
| ploye «тс.» | середньонідерландська |
| ploi «складка, зборка; згин, вигин; зморшка» (ст.) | французька |
| ployer «згинати, згортати» | французька |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України