ПЛИЦЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
пли́ця «лопать (колеса); (заст.) черпак, ківш, яким відливають воду з човна; дерев’яний черпак для зерна або борошна, залізний черпак для вугілля»
не зовсім ясне;
можливо, псл. pъlica, пов’язане з *polovьnikъ «ополоник», ispolъ (цсл. исполъ) «черпак, ківш»;
р. пли́ца, [пли́ча, пли́чка], бр. плі́ца «тс.»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| плі́ца «тс.» | білоруська |
| pъlica | праслов’янська |
| *polovьnikъ «ополоник» | праслов’янська |
| ispolъ «черпак, ківш» | праслов’янська |
| пли́ца | російська |
| пли́ча | російська |
| пли́чка | російська |
| исполъ | церковнослов’янська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України