ПЛИХАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
плиха́ти «висіти, розвіватися; пурхати»
не зовсім ясне;
очевидно, запозичення з чеської мови;
ч. plihnouti «обвисати, звисати», plihý «обвислий, розм’яклий», ст. plíhati «бруднити», plíhavý «брудний; ідіотський» пов’язується з pližiti se «плазувати», слц. [pl’uhavý] «плюгавий», п. plugawy «тс.» (Machek ESJČ 463; Holub–Kop. 278);
зіставляється також (Варбот Сл. языкозн. 1988, 75) з п. [plichtać, plechtać] «розпліскувати воду», схв. [plihati] «плавати, розливатися», слн. [plihati] «хвилюватися» (про воду);
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
plugawy «тс.» | польська |
plichtać, plechtać «розпліскувати воду» | польська |
plihati «плавати, розливатися» | сербохорватська |
pl'uhavý «плюгавий» | словацька |
plihati «хвилюватися» (про воду) | словенська |
plihnouti «обвисати, звисати» | чеська |
plihý «обвислий, розм’яклий» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України