ПЛИВИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
пли́сти́
псл. pluti ‹ *plouti (*pleuti) «плисти», plavati (‹ plaviti «пускати вплав»);
споріднене з лит. pláuti «полоскати; мити, промивати, обмивати», лтс. [plevinât] «гнати хвилі», гр. πλέω «пливу», πλυ̃νω «мию; полощу», лат. pluit «дощить», двн. flawen (flewen, flouwen) «полоскати, мити», дангл. flōwan «текти, литися; лити», дісл. *flōa «затопляти, заливати», fley «судно, корабель», тох. B plewe «тс.», вірм. luanam «мию», дінд. plávatе «пливе»;
іє. *pleu- «текти; литися, пливти», пов’язане з *pel- «лити, наливати; наповнювати», до якого зводиться і псл. *pьl̥nъ «повний»;
р. плыть, пла́вать, бр. плы́сці, плыць, пла́ваць, др. плути, плавати, п. pływać, ч. plouti, plavati, ст. plúti, слц. plut’, plávat’, вл. płuwać, ст. pływać, нл. płuwaś, ст. pływaś, полаб. plajĕ «пливе», болг. плу́вам, пла́вам, м. плива, плови, схв. пли̏ти, пли̏вати, [пла̏вати], слн. plúti, plávati, стсл. плоути, плавати;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́плавка
ви́плавок
«шматок виплавленого металу»
ви́плив
«вилив; [повінь]»
виплива́ти
ві́дпли́в
вплав
вплив
вплива́ти
впливо́вий
вплин
«вплав»
вплинь
«тс.»
до́плив
«надходження; притока»
запла́в
«частина річкової долини, що затоплюється під час весняної повені; [дрова, комиш, що плавають під час повені]»
запла́ва
запла́вець
«чужинець, зайда, заволока»
запла́вина
«тс.; [заливні луки]»
запли́в
«змагання з плавання або гонки на човнах»
запли́ванець
(вид взуття)
запли́вний
«залитий»
напла́вистий
«запальний; шалений»
напла́вний
«який тримається на плавучих опорах»
на́пли́в
напли́ви́стий
«тс.»
напли́вний
«намивний, намулений»
на́плинок
«земля, що осунулась, напливла»
опла́в
(у сполученні в о. «розкидано; купами, натовпом»)
опла́ва
«гора з підмитим схилом»
оплаво́м
«суцільною масою»
оплива́нка
«тс.»
перепла́в
перепла́вка
перепла́вни́й
«отриманий шляхом переплавлення; (у виразі Перепла́вна середа́ «православне свято між Великоднем і Трійцею»
підпли́лий
плав
«плавання; потік; предмети, що пливуть по річці суцільним потоком; мулувато-торф’янисті плавучі утворення; ділянка трясовини, де під шаром рослинності є вода»
плава́к
«плаваючий млин»
плаваки́
«тс.»
(мн.)
пла́вальний
«призначений для плавання»
пла́вальник
«той, хто пливе; хто вміє плавати»
пла́вати
пла́ва́ч
«той, хто плаває на судні, на плоту; гарний плавець»
плава́чка
«сплавляння дерева (промисел); пліт з дерева, яке сплавляють»
плавба́
«плавання»
пла́вень
«речовина для прискорення плавлення домішок; флюс; речовина для надання міцності глині; [засіб проти флюсу Нед]»
плаве́ць
«тс.; орган руху в риб і водоплавних тварин»
пла́ви
«махові пера (птахів)»
(мн.)
плави́ло
«плаваюча деревина у невода, поплавок»
плави́льник
«фахівець з плавлення; прилад для плавлення»
плави́льня
«приміщення, в якому плавлять метал»
плави́на́
«тс.; рідина, текучість; розплавлена речовина Нед; заросле болото До»
плави́нє
«все легке, що тримається над водою й пливе; сплавний ліс, плаваючі дерева»
(зб.)
плави́нка
«плавальна перетинка (у птахів)»
плави́ння
«дерево, що його несе із собою повінь»
пла́виско
«місце для купання коней»
пла́вистий
«плаваючий, плавучий»
пла́вити
«розтоплювати; [сплавляти]»
пла́вка
«[тс.; плавець (риби) Нед; один захід рибальською снастю Дз]; плавлення; один виробничий цикл плавлення металу»
пла́вки
«чоловічі труси для плавання»
(мн.)
плавки́й
«здатний плавитися; рівний, плавний; здатний добре плавати або ковзати; багнистий, грузький; дуже швидкий, стрімкий; [пологий ЛексПол]»
пла́влений
пла́вля
«болотисті луки»
пла́вма
«вплав»
пла́вни́й
плавни́к
«плавець (у риб і водоплавних тварин); дерева, уламки суден, що плавають у воді або викинуті водою на берег; [плавальник; вид човна Нед]»
плавни́чий
пла́вні
«заболочені береги річок, що затоплюються під час повені»
(мн.)
пла́вня
«тс.»
(одн.)
плаво́к
«поплавок; [слід від птаха, який пливе; трясовина, грузьке болотисте місце ЛЧерк]»
пла́вом
плаву́н
«той, хто любить плавати; [джерело у колодязі, що несе з водою пісок чи глину Па]»
плаву́чий
пла́вці
«ті, що сплавляють ліс, плоти; поромники»
(мн.)
плавця́
плавча́тий
«який має плавці; який має плавальні перетинки»
пла́вчий
«тс.»
пла́вя
«болотиста місцевість»
плени́ця
«тс.»
плив
«потік, течія; плав»
плива́к
«тс.; плаваючий млин; поплавок; плаваюче дерево Нед»
пли́ва́ти
«плавати»
плива́ч
«тс.»
пливе́ць
«плавець»
пливки́й
«здатний плавитися; плавкий; розпливчастий; швидкий; [рідкий, текучий Нед]»
пли́вний
«рідкий, текучий, проточний; плавний, легкий; прудкий»
пли́вом
«тс.»
пливсти́
пливти́
пливу́н
«перенасичені водою породи, здатні розпливатися, рухатися»
пливу́чий
«який легко розмивається (про ґрунт); плавний»
плин
«пропливання, рух, течія; [рідина]»
плини́ця
«невеликий пліт на річці»
пли́нний
пли́ну́ти
плинь
«перебіг, протікання»
плит
«пліт (на воді)»
пли́та
пліт
плітце́
«невеликий пліт, пором»
плот
плота́р
«робітник, який збиває плоти, а також гонить їх при сплаві»
пло́тнище
«колоди, призначені для плоту»
плотови́ця
«пліт, сплавне дерево»
плоть
«тс.»
по́плав
«низина біля садиби, що заливається водою під час дощу; левада; місце, відведене для трави в городі; сіно, вирощене на пустирі»
по́пла́ва
«болотисте пасовище»
по́плаве́ць
«поплавок»
поплави́ще
«прикріплений до дна предмет, що утримується на поверхні води і вказує на місцезнаходження рибальського знаряддя»
по́плавка
«поплавок; настоювання квашених овочів у чані»
поплавни́(й)
«низинний, властивий поплаву»
поплаво́к
по́плавом
«рівно, повільно; плавно»
по́плавчий
«плавучий»
по́плов
«тс.»
при́плав
«пристань»
при́пли́в
пропла́в
«проплавлення (руди, металу)»
пропла́вка
«тс.»
пропли́в
«плавання, змагання з плавання на велику відстань»
ро́зплав
«однорідна рідка суміш розплавлених речовин»
розпла́ва
«потік (при плавленні)»
розпла́вка
«розплавлення»
розпла́вний
«вкритий емаллю»
розпла́вник
«ливарник, емалювальник»
розпли́ва
«канава (для стоку), витік, відвід у бік»
розпли́вча́стий
розпли́вчатий
«тс.»
сплав
«сплавляння, сплавка; пліт (із сплавного лісу); [злива; потік, болото; вид жіночої хвороби; острів Нед]»
сплава́чка
«перевезення по воді»
сплавба́
«сплавляння лісоматеріалів»
сплаве́ць
«поплавок»
спла́ви́нє
«уламки дерев, колод, сміття, які повінь залишає після себе»
сплави́ско
«тс.»
сплави́стий
«похилий, косий»
сплави́ще
«місце, де був пором»
спла́вка
«сплавляння (металів); [сплавляння лісу Нед]»
спла́влювач
«той, хто сплавляє метали»
спла́вни́й
спла́вни́к
«той, хто сплавляє лісоматеріали; плотар, поромник»
сплавни́цтво
«сплавна справа (промисел)»
сплавня́
«кровотеча під час пологів; менструація»
спла́вня́нє
«сплавка (металів)»
сплавова́
«хвора на сплав»
спла́вок
(у сполученні [с. шкляний] «емаль»)
спла́вці
«плавці (риби)»
(мн.)
сплавчу́к
«хлопчик на поромі»
спла́вщик
«тс.»
сплани́стий
«тс.»
упла́в
«вплав»
у́пли́в
«вилив Г, Нед; стік (рідини), течія, перебіг, хід Нед»
упли́вний
«похилий»
упли́н
упли́нь
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| плы́сці | білоруська |
| плыць | білоруська |
| пла́ваць | білоруська |
| плу́вам | болгарська |
| пла́вам | болгарська |
| płuwać | верхньолужицька |
| luanam «мию» | вірменська |
| πλέω «пливу» | грецька |
| πλυ̃νω «мию; полощу» | грецька |
| flōwan «текти, литися; лити» | давньоанглійська |
| flawen «полоскати, мити» (flewen, flouwen) | давньоверхньонімецька |
| plávatе «пливе» | давньоіндійська |
| *flōa «затопляти, заливати» | давньоісландська |
| fley «судно, корабель» | давньоісландська |
| плути | давньоруська |
| плавати | давньоруська |
| *pleu- «текти; литися, пливти» | індоєвропейська |
| *pel- «лити, наливати; наповнювати» | індоєвропейська |
| pluit «дощить» | латинська |
| plevinât «гнати хвилі» | латиська |
| pláuti «полоскати; мити, промивати, обмивати» | литовська |
| плива | македонська |
| плови | македонська |
| płuwaś | нижньолужицька |
| plajĕ «пливе» | полабська |
| pływać | польська |
| pluti «плисти» (*pleuti) | праслов’янська |
| plavati (‹ plaviti «пускати вплав») | праслов’янська |
| *p<SUP>ь</SUP>l̥nъ «повний» | праслов’янська |
| плыть | російська |
| пла́вать | російська |
| пли̏ти | сербохорватська |
| пли̏вати | сербохорватська |
| пли̏вати | сербохорватська |
| plut' | словацька |
| plávat' | словацька |
| plúti | словенська |
| plávati | словенська |
| плоути | старослов’янська |
| плавати | старослов’янська |
| plouti | чеська |
| plavati | чеська |
| B plewe «тс.» | ? |
запли́ванець «постіл»
пов’язане з пливти́;
назва могла бути зумовлена тим, що личані постоли тримаються на поверхні води, і могла виникнути у зв’язку з народним ворожінням, при якому вважається, нібито рух легкого взуття по воді може визначити майбутній життєвий шлях людини;
Фонетичні та словотвірні варіанти
запли́ванці
«постоли»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пливти́ | ? |
запли́ваний «божевільний; підступний»
запозичення з польської мови;
п. zapływany «людина, якій чогось бракує» походить від zapłynąć ‹ płynąć «пливти», якому відповідає укр. пливти́;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| zapływany «людина, якій чогось бракує» | польська |
| zapłynąć «пливти» | польська |
| płynąć | польська |
| пливти́ | українська |
запли́ванці «борошняні кишеньки з сиром»
очевидно, пов’язане з пливти́, заплива́ти;
назва могла бути зумовлена тим, що при виготовленні млинця для цієї страви сковорода запливає тонким шаром рідкого тіста;
спочатку, мабуть, означало «млинець» взагалі, а потім поширилося на страву з млинців;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пливти́ | ? |
| заплива́ти | ? |
флеш «старовинне польове укріплення у формі тупого кута, зверненого вершиною до ворога» (військ.)
фр. flѐche «стріла», можливо, походить від франк. *fliugica, пор. снідерл. vliecke «те, що літає», н. fliegen «літати», англ. fly, дісл. fljūga «тс.», для яких припускається спорідненість з лит. plaũkti «пливти», псл. pluti, укр. пли́сти́;
запозичення з французької мови;
р. флешь, бр. болг. флеш, п. flesz;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| fly | англійська |
| флеш | білоруська |
| флеш | болгарська |
| fljūga «тс.» | давньоісландська |
| plaũkti «пливти» | литовська |
| fliegen «літати» | німецька |
| flesz | польська |
| pluti | праслов’янська |
| флешь | російська |
| vliecke «те, що літає» | середньонідерландська |
| пли́сти́ | українська |
| *fliugica | франкська |
| flѐche «стріла» | французька |
фли́сник «сплавник лісу, плотар»
н. Flóβ походить від дієслова flöβen «сплавляти ліс», пов’язаного з flieβen «текти, литися», спорідненим із свн. vlieӡen, двн. flioӡan, днн. fliotan, снн. vlе̄ten, псл. pluti, укр. пли́сти́;
запозичене з німецької мови (можливо, частково через польське посередництво);
п. flis «сплавник лісу», flisak, fliśnik «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
флисú
(XVII ст.)
флисове
«веслярі»
(1627)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| flioӡan | давньоверхньонімецька |
| fliotan | давньонижньонімецька |
| Flóβ «сплавляти ліс» | німецька |
| flieβen «текти, литися» | німецька |
| flöβen | німецька |
| flis «сплавник лісу»«тс.» | польська |
| flisak «сплавник лісу»«тс.» | польська |
| fliśnik «сплавник лісу»«тс.» | польська |
| pluti | праслов’янська |
| vlieӡen | середньоверхньнімецька |
| vlе̄ten | середньонижньонімецька |
| пли́сти́ | українська |
флі́гель «прибудова до головного будинку або невеликий окремий будинок у дворі великої будівлі»
н. Flügel «крило; бокова прибудова, флігель» (свн. vlügel) пов’язане з fliegen «літати», спорідненим з англ. fly, дісл. fljūga, псл. pluti, укр. пливти́, пли́сти́;
запозичення з німецької мови;
р. фли́гель, бр. флі́гель, п. fligel, ч. fligl, болг. фли́гел;
Фонетичні та словотвірні варіанти
флі́ґель
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| fly | англійська |
| флі́гель | білоруська |
| фли́гел | болгарська |
| fljūga | давньоісландська |
| Flügel «крило; бокова прибудова, флігель» (свн. vlügel) | німецька |
| fliegen «літати» | німецька |
| fligel | польська |
| pluti | праслов’янська |
| фли́гель | російська |
| vlügel | середньоверхньнімецька |
| пливти́ | українська |
| пли́сти́ | українська |
| fligl | чеська |
флот «сукупність суден однакового призначення»
н. Flotte, гол. vloot споріднені з н. flieβen «текти», двн. flioӡan, снідерл. vlieten, дісл. fljōta «тс.», лат. fluito «плисти», псл. pluti, укр. пли́сти́;
запозичене через посередництво російської та польської мов з німецької та голландської;
р. бр. флот, п. ч. слц. вл. flota, болг. флот, фло́та, м. флота, схв. фло̏та, слн. flotílja;
Фонетичні та словотвірні варіанти
флоти́лія
фльо́та
фльоти́ля
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| флот | білоруська |
| флот | болгарська |
| фло́та | болгарська |
| flota | верхньолужицька |
| vloot | голландська |
| flioӡan | давньоверхньонімецька |
| fljōta «тс.» | давньоісландська |
| fluito «плисти» | латинська |
| флота | македонська |
| Flotte | німецька |
| flieβen «текти» | німецька |
| flota | польська |
| pluti | праслов’янська |
| флот | російська |
| фло̏та | сербохорватська |
| vlieten | середньонідерландська |
| flota | словацька |
| flotílja | словенська |
| пли́сти́ | українська |
| flota | чеська |
флюс «набряк щоки від гнійного запалення, спричиненого захворюванням зуба» (мед.)
споріднене з англ. fleet, дісл. fljōta, псл. pluti, укр. пли́сти́;
запозичення з німецької мови;
н. Fluβ «течія, річка, потік» набуло медичного значення під впливом грецького терміна ευ̃μα «хвороба», букв. «потік, струмінь, течія»;
р. бр. флюс, нл. flus;
Фонетичні та словотвірні варіанти
флю́ксія
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| fleet | англійська |
| флюс | білоруська |
| ευ̃μα «хвороба» | грецька |
| fljōta | давньоісландська |
| flus | нижньолужицька |
| Fluβ «течія, річка, потік» | німецька |
| pluti | праслов’янська |
| флюс | російська |
| пли́сти́ | українська |
плива́к «птах з роду крячок, Sterna» (орн.)
назва зумовлена тим, що цей птах оселяється на річкових косах, берегах озер і морів, живиться переважно дрібною рибою, яку ловить, плаваючи на воді;
похідне утворення від пливти́;
пор. інші назви цього птаха: водний птах, водяник, водни́к, риба́лка, рибоїд, риболо́в, риба́к, ри́бник тощо;
Фонетичні та словотвірні варіанти
плива́ч
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пливти́ | українська |
| водяник | українська |
| водни́к | українська |
| риба́лка | українська |
| рибоїд | українська |
| риболо́в | українська |
| риба́к | українська |
| ри́бник | українська |
плуте́й (бот.)(у словосполученні п. оленячий «Pluteus cervinus (Schäff.)
запозичення з новолатинської мови;
нлат. Pluteus «вид грибів» пов’язане з лат. pluteus «облоговий щит (плетений і обтягнений шкірою); постійний бруствер на баштах», спорідненим з лит. plaυ̃tas «приполок», лтс. plàukts «полиця», дісл. fleyror «перекладина» і більш семантично віддаленими лит. pláuti «полоскати; мити, промивати, обмивати», псл. pluti «плисти», укр. пли́сти́;
назва, можливо, мотивується подібністю форми шапинок плутею до форми обтягненого шкірою щита;
р. плюте́й (у словосполученні п. олений «Pluteus cervinus (Schäff.) Quél.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
плютей
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| fleyðor «перекладина» | давньоісландська |
| pluteus «облоговий щит (плетений і обтягнений шкірою); постійний бруствер на баштах» | латинська |
| plàukts «полиця» | латиська |
| plaυ̃tas «приполок» | литовська |
| pláuti «полоскати; мити, промивати, обмивати» | литовська |
| Pluteus «вид грибів» | новолатинська |
| pluti «плисти» | праслов’янська |
| плюте́й (у словосполученні п. олений «Pluteus cervinus (Schäff.) | російська |
| пли́сти́ | українська |
полоска́ти
необґрунтоване зближення з пли́сти́ (Горяев 271; Преобр. ІІ 96; Младенов 426);
малопереконливим є зіставлення (Skok II 594–595; Куркина Этимология 1981, 12–14) із схв. ѝспо̑ «ківш», м. испол «тс.», укр. поло́вник;
псл. [*pоlskаti] «тс.; плескати», *pоlkаti «тс.», споріднене з plаkаti «плакати»;
первісне значення «бити (білизну об камінь)» (пор. пла́кати первісно «бити себе в груди»);
зіставляється також (Варбот Сл. языкозн. 1988, 74–75) з псл. plеskаti «плескати»;
р. полоска́ть «полоскати», бр. паласка́ць, др. полоскати «тс.», п. [płoskuny] «негода, сльота», płukać (‹płókać) «полоскати», ч. [pláskati] «плескати (про воду), періщити (про дощ); хлюпати; базікати», [plаskati] «тс.», plákat «полоскати», слц. pl’аsknút’ «плеснути; упасти (в болото, калюжу)», pl’аsnút’ «тс.», plákаt’ «полоскати», вл. płоkać, «прати (білизну)», нл. pаłkaś «тс.», болг. пла́кна «полощу», схв. пла́кати «полоскати», слн. plâskаti «плескати; бити; шуміти, кричати», стсл. плакати, цсл. пласкати «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
виполі́скувати
ви́полоч
«неглибокий водомий»
пі́дполоч
«підмитий водою берег»
поло́ка́ти
«полоскати»
полоска́льний
полоска́льниця
«чашка для обполіскування посуду; робітниця, що миє посуд»
полоска́ння
«рідина для промивання рота, зубів і горла»
поло́чка
«промивання, купання (коней)»
прополіка́ти
«прополоскати»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| паласка́ць | білоруська |
| пла́кна «полощу» | болгарська |
| płоkać «прати (білизну)» | верхньолужицька |
| полоскати «тс.» | давньоруська |
| испол «тс.» | македонська |
| pаłkaś «тс.» | нижньолужицька |
| płoskuny «негода, сльота»«полоскати» (‹płókać) | польська |
| płukać «негода, сльота»«полоскати» (‹płókać) | польська |
| *pоlskаti «тс.; плескати» | праслов’янська |
| *pоlkаti «тс.» | праслов’янська |
| plаkаti «плакати» | праслов’янська |
| plеskаti «плескати» | праслов’янська |
| полоска́ть «полоскати» | російська |
| ѝспо̑ «ківш» | сербохорватська |
| пла́кати «полоскати» | сербохорватська |
| pl'аsknút' «плеснути; упасти (в болото, калюжу)»«тс.»«полоскати» | словацька |
| pl'аsnút' «плеснути; упасти (в болото, калюжу)»«тс.»«полоскати» | словацька |
| plákаt' «плеснути; упасти (в болото, калюжу)»«тс.»«полоскати» | словацька |
| plâskаti «плескати; бити; шуміти, кричати» | словенська |
| плакати | старослов’янська |
| пли́сти́ | українська |
| поло́вник | українська |
| пласкати «тс.» | церковнослов’янська |
| pláskati «плескати (про воду), періщити (про дощ); хлюпати; базікати» | чеська |
| plаskati «тс.»«полоскати» | чеська |
| plákat «тс.»«полоскати» | чеська |
по́плавок «сокіл-балабан, Falco cherrug» (орн.)
очевидно, утворилося з прийменника по та іменника [плав] «річка; текуча вода; низький берег, порослий ситником», похідного від пли́сти́, у зв’язку з тим, що цей птах особливо охоче оселюється в долинах річок (Воїнств.–Кіст. 163);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| по «річка; текуча вода; низький берег, порослий ситником» | українська |
| пли́сти́ | українська |
| плав | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України