ПЛЕСНО — ЕТИМОЛОГІЯ
пле́сно́ «частина стопи між п’ятою і основою пальців; зап’ясток»
споріднене з прус. plasmeno «підошва ноги», лит. plãsnas, лтс. plęsa, plęksna, балт. *pletsnā «тс.», які зіставляються з дінд. práthaḥ «ширина», ав. fraah-, гр. πλάτος «тс.», лат. planta «ступня, підошва», що зводяться, як і псл. *pletjе «плече», до іє. *plāt-/plēt-/plеt- «поширений, плоский, рівний; широкий»;
псл. [plesna] «тс.; слід»;
р. плесна́ «плесно», плюсна́, бр. плюсна́, [пле́сна] «тс.», др. плесна «нижня частина ноги, стопа; слід», п. [plośna] «стопа людини, верх стопи людини», [plosnia] «тс.», ч. [plesnа] «плесно», слн. plésnо «тс.», стсл. плесна «стопа, підошва»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
передпле́сниця
«частина стопи між голінкою і плесном»
передпле́сно
передплю́сно
передплю́сня
«тс.»
пле́со
плю́сно
плюсня́
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| fraϑah- | авестійська |
| *pletsnā «тс.» | балтійські |
| плюсна́ | білоруська |
| пле́сна «тс.» | білоруська |
| πλάτος «тс.» | грецька |
| práthaḥ «ширина» | давньоіндійська |
| плесна «нижня частина ноги, стопа; слід» | давньоруська |
| *plāt-/plēt-/plеt- «поширений, плоский, рівний; широкий» | індоєвропейська |
| planta «ступня, підошва» | латинська |
| plęsa | латиська |
| plęksna | латиська |
| plãsnas | литовська |
| plośna «стопа людини, верх стопи людини» | польська |
| plosnia «тс.» | польська |
| *pletjе «плече» | праслов’янська |
| plesna «тс.; слід» | праслов’янська |
| plasmeno «підошва ноги» | прусська |
| плесна́ «плесно» | російська |
| плюсна́ | російська |
| plésnо «тс.» | словенська |
| плесна «стопа, підошва» | старослов’янська |
| plesnа «плесно» | чеська |
план
через польське і німецьке посередництво (нім. Plan) запозичено з французької мови;
фр. plan «план, креслення; побудова, задум, проект; площина», ст. plant «план» зводиться до лат. planta «підошва, ступня», спорідненого з гр. πλατύς «плоский, широкий», лит. platѝs «широкий», псл. plesna ‹ *plestna, *pletje, укр. плесно́, плече́;
неточним є виведення фр. plan (CIC2 653; Черных II 38; Преобр. II 67; Kopaliński 755; Brückner 417; Holub–Lyer 375; РЧДБЕ 562) від лат. plānus «рівний, плоский»;
р. бр. болг. м. план, п. вл. plan, ч. слц. слн. plán, схв. плȃн;
Фонетичні та словотвірні варіанти
безпла́новий
надпла́новий
планови́к
планува́льник
планува́ти
позапла́новий
понадпла́новий
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| план | білоруська |
| план | болгарська |
| plan | верхньолужицька |
| πλατύς «плоский, широкий» | грецька |
| planta «підошва, ступня» | латинська |
| plānus «рівний, плоский» | латинська |
| platús «широкий» | литовська |
| план | македонська |
| Plan | німецька |
| plan | польська |
| plesna | праслов’янська |
| *pletje | праслов’янська |
| план | російська |
| плȃн | сербохорватська |
| plán | словацька |
| plán | словенська |
| плесно́ | українська |
| плече́ | українська |
| plan «план, креслення; побудова, задум, проект; площина» | французька |
| plan | французька |
| plán | чеська |
плече́
псл. *pletje (*plet’e) «плече», споріднене з ірл. leithe (‹ *pletjā) «лопатка», хет. paltana- «тс.», а також з лит. plė˜sti «поширювати, розгортати», platѝs «широкий», гр. πλατύς «тс., широко розкиданий; широкоплечий, повний; плоский, рівнинний», ὠμοπλάτη «лопатка», що пов’язуються з балт. *pletsnā «підошва ноги», псл. [plesna] «стопа, підошва, слід», укр. пле́сно́ «частина стопи між п’ятою і основою пальців»;
менш імовірне псл. *plektje «плече», яке зіставляють з лтс. plЛcs «тс.», лит. plókščias «рівний, плоский», а також з гр. πλάξ «площина, рівнина; плита, верхня площадка», πλακός «гірська рівнина, площина», дісл. flá «уступ прямовисної скелі», лат. placidus «спокійний, смирний, ручний», псл. ploskъ «плоский, широкий, просторий», укр. пло́ски́й (Mühl.–Endz. III 332–333; Persson Bеitr. 944; Uhlenbeck PBrB 19, 519; Holthausen Awn. Wb. 64);
р. плечо́, бр. плячо́, др. плече, п. plec, [pleco], ст. plece, ч. plec, plece, слц. plece, вл. pleco, нл. placo, полаб. plicĕ (plèc), болг. пле́щи́ (мн.), м. плеќи, схв. плèћа, пле̏ћи «тс.», плèће «лопатка, плечова кістка; (тех.) плече», слн. pléča «плечі», стсл. плеште «плече»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
заплі́чка
«дві симетричні лиштви на грудях і плечах»
за́плічки́
«тс.»
заплі́чний
«який носиться за плечима»
заплі́чник
«жебрацька сумка, дорожня сумка»
заплі́ччя
«частина спини біля плечей»
надплі́ччя
«частина тіла вище плечей, між плечима і шиєю»
напле́ча
«еполети»
на́плечки
«потилиця, шия, спина, плече»
(мн.)
напле́чник
«наплічна прикраса панцира, броні; спинний пояс; (військовий) плащ, накидка»
наплі́чний
наплі́чник
«наплічна прикраса або частина одягу у вигляді вузької смужки на плечах; металеве покриття на плечах воїна»
опле́че
«жіноча сорочка»
о́пліч
«поруч, пліч-о-пліч»
оплі́чник
«спинка (крісла та ін.)»
оплі́ччя
«тс.»
оплоча́
«сорочка нареченої»
передплі́ччя
піді́плечка
«підкладка або вставка в сорочці, в предметах одягу від плечей до половини грудей і спини»
підіпле́чувати
«підшивати підоплічку»
підо́плечка
«підопліччя в чоловічій сорочці»
підо́пліка
підоплічє
підо́плічка
«тс.»
підоплі́ччя
підпле́чник
«пахвова западина, пахва»
(анат.)
плеча́нка
«сорочка без зборок біля коміра»
плеча́стий
плеча́тий
плече́й
«широкоплеча, кремезна людина»
плеченя́
(зменш.)
пле́чика
«вставки на сорочці, що покривають плечі»
(мн.)
плечи́стий
плечи́сько
плечи́ці
«маленькі плечі»
(мн.)
пле́чка
«плічка сорочки»
(мн.)
плечко́
«лопатка (у забитих тварин)»
пле́чний
«плечовий»
плечни́стий
«плечистий»
пліч-о́
«впритул, поруч»
плі́чка
«вішалка для одягу»
(мн.)
плі́чки
«підтяжки»
(мн.)
плі́чко́
«тс.; стрічка через плече в платті без рукавів, у сорочці, ліфчику; окіст (лопатка свині тощо)»
плічце́
«маленьке плече»
по́плеч
«поруч, поряд»
попле́чник
«помічник Пі, Куз; прихильник, послідовник Куз»
по́пліч
«тс., пліч-о-пліч»
поплі́чний
«рівний, однаковий, тотожний»
поплі́чни́к
«тс.; [ровесник Пі; той, що несе на плечах Нед, Куз]»
посплі́чний
«який стоїть поруч Нед; суцільний Куз»
приплі́чник
«співучасник, спільник; посіпака»
сплек
«хвороба плеча у коня»
спле́читися
«звихнути плече»
(про коня)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| *pletsnā «підошва ноги» | балтійські |
| плячо́ | білоруська |
| пле́щи́ (мн.) | болгарська |
| pleco | верхньолужицька |
| πλατύς «тс., широко розкиданий; широкоплечий, повний; плоский, рівнинний» | грецька |
| ὠμοπλάτη «лопатка» | грецька |
| πλάξ «площина, рівнина; плита, верхня площадка» | грецька |
| πλακός «гірська рівнина, площина» | грецька |
| flá «уступ прямовисної скелі» | давньоісландська |
| плече | давньоруська |
| leithe «лопатка» (‹ *pletjā) | ірландська |
| placidus «спокійний, смирний, ручний» | латинська |
| plęcs «тс.» | латиська |
| plė˜sti «поширювати, розгортати» | литовська |
| platùs «широкий» | литовська |
| plókščias «рівний, плоский» | литовська |
| плеќи | македонська |
| placo | нижньолужицька |
| plicĕ (plèc) | полабська |
| plec | польська |
| pleco | польська |
| *pletje «плече» (*plet’e) | праслов’янська |
| plesna «стопа, підошва, слід» | праслов’янська |
| *plektje «плече» | праслов’янська |
| ploskъ «плоский, широкий, просторий» | праслов’янська |
| плечо́ | російська |
| плèћа | сербохорватська |
| пле̏ћи «тс.» | сербохорватська |
| плèће «лопатка, плечова кістка; (тех.) плече» | сербохорватська |
| plece | словацька |
| pléča «плечі» | словенська |
| плеште «плече» | старослов’янська |
| пле́сно́ «частина стопи між п’ятою і основою пальців» | українська |
| пло́ски́й | українська |
| paltana- «тс.» | хетська |
| plec | чеська |
| plece | чеська |
плі́сень
псл. plěsnь «плісень»;
споріднене з лит. pelėˊti «пліснявіти», plėˊkti «тс.», pelė˜sis «плісень», pelėjaĩ, plėkaĩ «тс.», pálšas «блідий, ясно-сірий», лтс. pal˜ss «тс.», pe̦lê̦ks «сірий, попелястий», а також з більш віддаленими р. [пелёˊсый] «плямистий, перістий», слн. [pelę́sast] «плямистий», дінд. palitáḥ «сірий», гр. πελιός «безколірний, блідий», πελιτνός «сірий», лат. pаllēre «ставати блідим, бліднути», pallidus «блідий, бляклий, блідо-зелений, укритий пліснявою, цвілий», pullus «темно-сірий, темний, темно-зелений»;
р. пле́сень, др. плѣснь, бр. пле́сня, п. plеśń, ч. plíseň, слц. pleseň, вл. нл. полаб. plesnaivé «пліснявий», болг. м. пле́сен, схв. плȇсан, плȇсањ, слн. plésen, стсл. плѣснь;
Фонетичні та словотвірні варіанти
плі́сінь
плі́сниці
«вид грибів, Mucedineae, Mucedines (Hyphomycetes)»
(мн.)
плі́сність
плі́сніти
пліснь
«цвіль; плісень; мукор головчастий, Mucor mucedo L. (Mucor Mich.)»
плісня́
«плісень»
плі́снява
плі́снявий
плісня́вина
плі́сня́віти
плі́снявка
«хвороба (нарив) язика»
плісняки́
«слизняки, Myxomycetes»
(мн.)
плі́снянка
«тс.; плісень»
плі́со́нь
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пле́сня | білоруська |
| пле́сен | болгарська |
| plesnaivé «пліснявий» | верхньолужицька |
| πελιός «безколірний, блідий» | грецька |
| πελιτνός «сірий» | грецька |
| palitáḥ «сірий» | давньоіндійська |
| плѣснь | давньоруська |
| pаllēre «ставати блідим, бліднути» | латинська |
| pallidus «блідий, бляклий, блідо-зелений, укритий пліснявою, цвілий» | латинська |
| pullus «темно-сірий, темний, темно-зелений» | латинська |
| pal˜ss «тс.» | латиська |
| pe̦lê̦ks «сірий, попелястий» | латиська |
| pelėˊti «пліснявіти» | литовська |
| plėˊkti «тс.» | литовська |
| pelė˜sis «плісень» | литовська |
| pelėjaĩ | литовська |
| plėkaĩ «тс.» | литовська |
| pálšas «блідий, ясно-сірий» | литовська |
| пле́сен | македонська |
| plesnaivé «пліснявий» | нижньолужицька |
| plesnaivé «пліснявий» | полабська |
| plеśń | польська |
| plěsnь «плісень» | праслов’янська |
| пелёˊсый «плямистий, перістий» | російська |
| пле́сень | російська |
| плȇсан | сербохорватська |
| плȇсањ | сербохорватська |
| pleseň | словацька |
| pelę́sast «плямистий» | словенська |
| plésen | словенська |
| плѣснь | старослов’янська |
| plíseň | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України