ПЛЕСКІТ — ЕТИМОЛОГІЯ

плеск

псл. pleskъ «плеск»;
звуконаслідувальне утворення, очевидно, споріднене з лит. pleškėˊti «ляскати, плескати», plekšénti, plekšėˊti «тс.», лтс. plekšêt «тс.; базікати, вирувати; товкти м’яку землю або глину»;
сюди ж належить з іншим ступенем вокалізму слн. plóskati «бити, ляскати»;
аналогічними звуконаслідувальними утвореннями вважаються також стсл. плишть «шум», гр. πλαταγέω «ляскаю», πλάσσω «відливаю у форму, формую; виліплюю (з глини, воску)»;
зіставляється також (Варбот Сл. языкозн. 1988, 74) з псл. *polskati «полоскати», *polkati «тс.»;
р. плеск, плеска́ть «плескати», бр. пляск, плёскаць, пля́скаць, др. плескати, п. [plesk] «сніг з дощем; сльота, болото; негода, злива», [pleskać] «шльопати, ляскати; плескати (в долоні); бризкати, обливати, хлюпати», ч. plesk «плеск», pleskati «плескати», ст. [pleštiti] «бити, стукати, грюкати (дверима)», слц. plesknút’ «упасти з шумом; кинути; грюкнути, стукнути (дверима); ляснути», pleštit’, plieskat’ «тс.», вл. pleskać «плескати», нл. plěšyś «виливати, лити», болг. пле́скам «ударяти, бити; базікати, говорити дурниці», пле́щя «базікати, говорити дурниці», м. плеска «бити, ляскати долонею; аплодувати; замішувати тісто», плесок «сплеск, оплеск, аплодисменти», схв. пље̏скати «ляскати, бити долонею; аплодувати», пљȇсак «сплеск, оплеск, аплодисменти», слн. pléskáti «ляскати, бити; плескатися», стсл. плескати «бити, ляскати, грюкати; аплодувати», плескъ «плеск (руками)»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ви́плеск
ві́дплеск
о́плеск «плескання в долоні, аплодисменти»
о́плески «тс.»
оплі́скувати «плескати»
перепле́ск «переплескування»
пле́ска́ти
плеска́ч «ляпанець»
пле́скіт
плескотли́вий
плесь (звуконаслідування, що передає звук від плескання)
плись «тс.»
розпле́сканий «розбризканий; плескатий»
розплі́скувати «розбризкувати; робити плескатим; розголошувати (таємницю)»
сплеск «плеск»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
пляск білоруська
плёскаць білоруська
пля́скаць білоруська
пле́скам «ударяти, бити; базікати, говорити дурниці» болгарська
пле́щя «базікати, говорити дурниці» болгарська
pleskać «плескати» верхньолужицька
πλαταγέω «ляскаю» грецька
πλάσσω «відливаю у форму, формую; виліплюю (з глини, воску)» грецька
плескати давньоруська
plekšêt «тс.; базікати, вирувати; товкти м’яку землю або глину» латиська
pleškėˊti «ляскати, плескати» литовська
plekšénti литовська
plekšėˊti «тс.» литовська
плеска «бити, ляскати долонею; аплодувати; замішувати тісто» македонська
плесок «сплеск, оплеск, аплодисменти» македонська
plěšyś «виливати, лити» нижньолужицька
plesk «сніг з дощем; сльота, болото; негода, злива» польська
pleskać «шльопати, ляскати; плескати (в долоні); бризкати, обливати, хлюпати» польська
pleskъ «плеск» праслов’янська
*polskati «полоскати» праслов’янська
*polkati «тс.» праслов’янська
плеск російська
плеска́ть «плескати» російська
пље̏скати «ляскати, бити долонею; аплодувати» сербохорватська
пљȇсак «сплеск, оплеск, аплодисменти» сербохорватська
plesknút' «упасти з шумом; кинути; грюкнути, стукнути (дверима); ляснути»«тс.» словацька
pleštit' «упасти з шумом; кинути; грюкнути, стукнути (дверима); ляснути»«тс.» словацька
plieskat' «упасти з шумом; кинути; грюкнути, стукнути (дверима); ляснути»«тс.» словацька
plóskati «бити, ляскати» словенська
pléskáti «ляскати, бити; плескатися» словенська
плишть «шум» старослов’янська
плескати «бити, ляскати, грюкати; аплодувати» старослов’янська
плескъ «плеск (руками)» старослов’янська
plesk «плеск»«плескати» чеська
pleskati «плеск»«плескати» чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України