ПЛЕСКАНКА — ЕТИМОЛОГІЯ
плескави́ця «густера, Blicca björkna (L.), (Abramis (Blicca) argyroleuca)» (іхт.)
назви, пов’язані з плеска́тий, пло́ский;
зумовлені тим, що тіло у густери, як і в ляща, дуже стиснуте з боків (Маркевич–Короткий 118);
р. [плоскушка, плоскиря], бр. [пле́ска́ўка, пласкі́рка], слц. [pleskač (malý), pl’askura] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
пле́скавка
плесканка
плоскави́ця
плоскир
плоску́шка
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пле́ска́ўка | білоруська |
| пласкі́рка | білоруська |
| плоскушка | російська |
| плоскиря | російська |
| плеска́тий | українська |
| пло́ский | українська |
плеска́тий
псл. pleskatъ, пов’язане чергуванням голосних з ploskъ «плоский»;
кореневе е збереглось, очевидно, під впливом дієслівної основи псл. pleskati, укр. плеска́ти «ударяти, поплескувати»;
бр. пляска́ты «плескатий», ч. [pleskatý] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
плескане́ць
«плескатий коржик; плеската глиняна посудина»
пле́сканка
«плеската посудина; плескатий кусок, круг»
плеска́ч
«плескатий хліб; плескатий предмет»
плеско́ватий
плескува́тий
плиска́тий
плиска́ч
«плескатий хліб»
плиско́ватий
плиско́м
«плоским боком донизу»
плискува́тий
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пляска́ты «плескатий» | білоруська |
| pleskatъ | праслов’янська |
| ploskъ «плоский» | праслов’янська |
| pleskati | праслов’янська |
| плеска́ти «ударяти, поплескувати» | українська |
| pleskatý «тс.» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України