ПЛЕНАРНОГО — ЕТИМОЛОГІЯ
пле́нум «збори членів виборного керівного органу»
запозичення із західноєвропейських мов;
нім. Plénum, Plenár-, фр. англ. plenum походять від лат. plēnum «повне», форми с. р. від plēnus «повний, заповнений», спорідненого з псл. *pьl̥nъ, укр. по́вний;
р. бр. болг. м. схв. пле́нум, п. вл. plenum, ч. слц. слн. plénum;
Фонетичні та словотвірні варіанти
плена́рний
«належний, властивий пленуму»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
plenum | англійська |
пле́нум | білоруська |
пле́нум | болгарська |
plenum | верхньолужицька |
plēnum «повне» | латинська |
plēnus «повний, заповнений» | латинська |
пле́нум | македонська |
Plénum | німецька |
Plenár- | німецька |
plenum | польська |
*p<SUP>ь</SUP>l̥nъ | праслов’янська |
пле́нум | російська |
пле́нум | сербохорватська |
plénum | словацька |
plénum | словенська |
по́вний | українська |
plenum | французька |
plénum | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України