ПЛАЦЕНТА — ЕТИМОЛОГІЯ
плаце́нта «дитяче місце, послід; (у рослин) тканина, до якої прикріплюються насінні зачатки у зав’язі»
запозичення із західноєвропейських мов;
нім. Plazénta, англ. фр. іт. placenta «тс.» (як анатомічний термін уперше застосоване італійським анатомом XVI ст. Р. Коломбо) походить від лат. placenta «пиріг», що виводиться від гр. πλακόεις (зн. в. πλακόεντα) «коржик», утвореного від прикметника πλακόεις «плоский», пов’язаного з πλάξ «площина, рівнина; плита, пластинка, коржик», спорідненим з псл. ploskъ «плоский», укр. пло́ский;
р. болг. м. плаце́нта, бр. плацэ́нта, п. ч. слц. placenta, схв. плàцēнта, слн. placénta;
Фонетичні та словотвірні варіанти
плацента́рний
плацента́рні
«підклас ссавців, у яких зародок пов’язаний з тілом матері плацентою»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
placenta «тс.» (як анатомічний термін уперше застосоване італійським анатомом XVI ст. Р. Коломбо) | англійська |
плацэ́нта | білоруська |
плаце́нта | болгарська |
πλακόεις «коржик» (зн. в. πλακόεντα) | грецька |
πλακόεις «плоский» | грецька |
πλάξ «площина, рівнина; плита, пластинка, коржик» | грецька |
placenta «тс.» (як анатомічний термін уперше застосоване італійським анатомом XVI ст. Р. Коломбо) | італійська |
placenta «пиріг» | латинська |
плаце́нта | македонська |
Plazénta | німецька |
placenta | польська |
ploskъ «плоский» | праслов’янська |
плаце́нта | російська |
плàцēнта | сербохорватська |
placenta | словацька |
placénta | словенська |
пло́ский | українська |
placenta «тс.» (як анатомічний термін уперше застосоване італійським анатомом XVI ст. Р. Коломбо) | французька |
placenta | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України