ПЛАТО — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
плато́ «плоскогір’я, підвищена рівнина»
фр. plateau «піднос, тарілка, круг; плоскогір’я, плато, майданчик» виводиться від ст. plat «плоска, горизонтальна, рівна поверхня», пов’язаного з прикметником plat «плоский, рівний, гладкий», в основі якого лежить нар.-лат. *plattus «тс.», утворене від гр. πλατύς «широкий, просторий, рівний, плоский»;
через російське посередництво запозичено з французької мови;
р. бр. болг. м. плато́, п. plateau, ч. слн. plató, слц. plató, plateau, вл. platow, схв. плàтō;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| плато́ | білоруська |
| плато́ | болгарська |
| platow | верхньолужицька |
| πλατύς «широкий, просторий, рівний, плоский» | грецька |
| плато́ | македонська |
| *plattus «тс.» | народнолатинська |
| plateau | польська |
| плато́ | російська |
| плàтō | сербохорватська |
| plató | словацька |
| plateau | словацька |
| plató | словенська |
| plateau «піднос, тарілка, круг; плоскогір’я, плато, майданчик» | французька |
| plató | чеська |
плат «шматок полотна або іншої тканини; [фартух ДзАтл I; хустка]»
викликає сумнів пов’язання (Варбот 45; Куркина Этимология 1982, 20) з псл. pletǫ (plesti) «плету» (з іє. *plek῀t- ?);
необґрунтоване припущення (Meillet Études 220; Brückner AfSlPh 23, 536; Johansson KZ 36, 372) про запозичення з германських мов (гот. plat «клапоть, ганчірка, латка»);
псл. platъ «частина, шматок (тканини)», очевидно, пов’язане з plata «плата», *polt-no (*poltьno) «полотно»;
споріднене з ірл. lontā (‹ *plotnā) «тс.», лит. platѝs «широкий», лтс. plats, гр. πλατύς «тс.»;
р. плат «хустина, покривало», бр. пла́цце «одяг (узагалі); білизна», [плато́к] «хустина», др. платъ «частина, шматок; шматок тканини», п. вл. нл. płat «кусок (тканини, дерева), шматок (м’яса); латка, частина поверхні, що виділяється», ч. plát «шматок, лист, пелюстка», слц. plát «великий тонкий плоский шматок», болг. м. діал. плат «тканина», схв. пла̏та «скатерть; простирадло», стсл. платъ «шматок тканини, лахміття»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
напла́та
«залізна оббивка полоза саней»
пла(т)тя́ни́ця
«та, що зодягається у плаття»
пла́таний
«розрізаний уздовж; [(про рибу) певним способом засолений Дз; латаний]»
плата́ник
«фартух»
пла́та́ти
«[латати] СУМ, О; розтинати (рибу) навпіл уздовж»
плати́на
«хустка; клапоть Нед; крижмо О»
пла́тка
«латка»
платкани́стий
«рябий»
платко́ваний
«плямистий, поплямований»
плато́к
«хустина; [пласт; пелюстка; латка]»
платтьови́й
пла́ття
«вид одягу»
платтяни́й
«призначений для плаття; [полотняний]»
платча́стий
«латкастий, поділений на латки»
платча́тий
«тс.»
пла́тя́нка
«онуча»
при́платок
«жіночий фартух»
розплата́тися
«розпластатися (упавши)»
су́плаття
«одяг, білизна, дрібні домашні речі»
шу́плаття
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пла́цце «одяг (узагалі); білизна» | білоруська |
| плато́к «хустина» | білоруська |
| плат «тканина» | болгарська |
| płat «кусок (тканини, дерева), шматок (м’яса); латка, частина поверхні, що виділяється» | верхньолужицька |
| plat | готська |
| πλατύς «тс.» | грецька |
| платъ «частина, шматок; шматок тканини» | давньоруська |
| lontā «тс.» (‹ *plotnā) | ірландська |
| plats | латиська |
| platús «широкий» | литовська |
| плат «тканина» (діал.) | македонська |
| płat «кусок (тканини, дерева), шматок (м’яса); латка, частина поверхні, що виділяється» | нижньолужицька |
| płat «кусок (тканини, дерева), шматок (м’яса); латка, частина поверхні, що виділяється» | польська |
| pletǫ «плету» (plesti)(з іє. *plek῀t- ?) | праслов’янська |
| platъ «частина, шматок (тканини)» | праслов’янська |
| plata «плата» | праслов’янська |
| плат «хустина, покривало» | російська |
| пла̏та «скатерть; простирадло» | сербохорватська |
| plát «великий тонкий плоский шматок» | словацька |
| платъ «шматок тканини, лахміття» | старослов’янська |
| plát «шматок, лист, пелюстка» | чеська |
пла́та
роз’єднання форм плат і пла́та й пов’язання останньої з двн. plōӡan «приносити в жертву», blōӡen, гот. blōtan «шанувати, поважати» (Погодин РФВ 33, 329) або з р. плен «полон», укр. поло́н (Горяев 262) не обґрунтоване;
як свідчать арабські та інші джерела, ще у IX–X ст. шматок тканини був досить поширеною стандартною одиницею виміру в давній обмінній торгівлі;
псл. plata «ціна, плата», *platja «тс.», похідні утворення від platъ «частина, шматок (тканини)»;
р. бр. болг. м. схв. пла́та, др. платити «платити, давати данину», п. płaca, ч. plat «плата», слц. plat, pláca «платня», вл. płaćić «платити, коштувати», нл. płaś «плата, ціна», полаб. plotě (*plati) «коштує», схв. пла́ћа, слн. pláča «(заробітна) плата», стсл. плата «ціна», плашта «тс.», платити «платити»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
безопла́тина
«безмитна торгівля»
безопла́тний
безпла́тний
ви́плат
ви́пла́та
відпла́та
відпла́чуватися
«віддячувати; [повертати борг; розплачуватися]»
допла́та
запла́та
запла́чення
«плата»
надпла́та
«переплата»
недоопла́та
недопла́та
недопла́тка
«недоплата»
незапла́тний
«неоплатний»
неоплати́мий
«тс.»
неопла́тний
непла́тник
опла́та
опла́тина
«оплата»
о́пла́тки
«грошові податки; оплата або збирання податків»
(заст.)
о́плать
«податки; видатки, витрати»
(заст.)
передпла́та
передплати́ти
передпла́тник
перепла́та
плат
«плата»
пла́тен
«платний»
плати́ти
плати́тися
«втрачати що-небудь; коштувати»
пла́ті́ж
платі́жка
«платіж»
платі́жний
платни́к
платни́чий
«платіжний»
платня́
по́платка
«податок»
предпла́та
«передплата»
предплати́ти
«передплатити»
предпла́тник
«передплатник»
припла́та
розпла́та
розпла́тка
«платіж»
сплат
«сплата»
спла́та
сплатне́
«плата частинами»
упла́та
«оплата»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пла́та | білоруська |
| пла́та | болгарська |
| płaćić «платити, коштувати» | верхньолужицька |
| blōtan «шанувати, поважати» | готська |
| plōӡan «приносити в жертву» | давньоверхньонімецька |
| blōӡen | давньоверхньонімецька |
| платити «платити, давати данину» | давньоруська |
| пла́та | македонська |
| płaś «плата, ціна» | нижньолужицька |
| plotě «коштує» (*plati) | полабська |
| płaca | польська |
| plata «ціна, плата» | праслов’янська |
| *platja «тс.» | праслов’янська |
| platъ «частина, шматок (тканини)» | праслов’янська |
| плен «полон» | російська |
| пла́та | російська |
| пла́та | сербохорватська |
| пла́ћа | сербохорватська |
| plat «платня» | словацька |
| pláca «платня» | словацька |
| pláča «(заробітна) плата» | словенська |
| плата «ціна» | старослов’янська |
| плашта «тс.» | старослов’янська |
| платити «платити» | старослов’янська |
| плат | українська |
| пла́та | українська |
| поло́н | українська |
| plat «плата» | чеська |
готі́вка
поширення подібної структури слова в трьох суміжних мовах – українській, білоруській і польській – при відсутності її в інших словʼянських мовах робить можливим припущення про те, що українське і білоруське слова побудовано за зразком п. gotówka;
результат лексикалізації словосполучення типу готова річ, плата (про гроші, готові для сплати);
бр. гатóўка, п. gotówka, gotowizna, [gotowa], ч. hotovost, слц. hotovost’, hotovizeň, м. готовина, схв. готовùна, гòтовина, слн. gotovína «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
гото́вана
«тс.»
готовизна
(1482)
готови́зна
готови́к
«готівка»
готовь
«готівка»
(1456)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| гатóўка | білоруська |
| готовина | македонська |
| gotówka | польська |
| gotówka | польська |
| gotowizna | польська |
| готовùна | сербохорватська |
| hotovost' | словацька |
| hotovizeň | словацька |
| gotovína «тс.» | словенська |
| gotowa | українська |
| гòтовина | українська |
| hotovost | чеська |
| готова | ? |
| річ | ? |
| плата (про гроші, готові для сплати) | ? |
пла́ца «плата, платня» (зах.)
п. płaca «плата», слц. pláca «заробіток», нл. płaś «плата» споріднені з укр. пла́та «тс.»;
запозичення із західнослов’янських мов;
ст. плаца (XVII ст.);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| płaś «плата» | нижньолужицька |
| płaca «плата» | польська |
| pláca «заробіток» | словацька |
| пла́та «тс.» | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України