ПЛАСТОВОЇ — ЕТИМОЛОГІЯ

пласт «шар; [гілля хвойного дерева; збита купа сіна О]»

псл. plastъ (‹ *plattъ) «тс.; тонкий шар; міра землі, поля»;
споріднене з лит. platѝs «широкий», гр. πλατύς «тс.; рівний»;
іє. *plō˘t-/plā˘t-/ plē˘t- «розлогий, широкий, плоский»;
р. бр. болг. м. пласт «пласт», п. діал. вл. płast «стільник меду», ч. слн. plást «шар», слц. plást «стільник», полаб. plost «одиниця міри поля», схв. плȃст «копиця сіна», стсл. пластъ «згин»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

пласта́ «гілля хвойного дерева»
пла́стати «повзти, вилазити; насилу йти, грузнути; підкрадатися»
пласта́тий «великими пластами; лапатий»
пласти́на
пласти́нка
пласти́нковий
пласти́нчастий
пласти́нчатий
пласті́в'є «тс.»
пластів'я «пласт, шар; шар зрубаного гілля»
пластіве́нь «тс.» (мн.)
пластіве́ць «клапті, шматки чого-небудь пухнастого, м’якого» (мн.)
пластівча́стий
пластова́тий
пластове́нь «лапатий сніг»
пластове́ць
пластови́й (у виразі [п-а дошка] «звичайна дошка»)
пластови́к «тс.»
пластовни́стий «лапатий»
пласто́к «овальна грудка розмішаної глини» (у гончарів)
пластува́ти «пересуватися плазом; плазувати; [класти (сіно) шарами Нед]»
пласту́н «[тс.]; розвідник, який пересувається плазом, на животі; (заст.) кубанський козак»
пласцє́нка «оберемок сіна»
роз-пласта́ти «покласти навзнак, крижем»р. ?)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
пласт «пласт» білоруська
пласт «пласт» болгарська
płast «стільник меду» верхньолужицька
πλατύς «тс.; рівний» грецька
*plō˘t-/plā˘t-/ plē˘t- «розлогий, широкий, плоский» індоєвропейська
platиús «широкий» литовська
пласт «пласт» македонська
plost «одиниця міри поля» полабська
płast «стільник меду» (діал.) польська
plastъ «тс.; тонкий шар; міра землі, поля» (‹ *plattъ) праслов’янська
пласт «пласт» російська
плȃст «копиця сіна» сербохорватська
plást «стільник» словацька
plást «шар» словенська
пластъ «згин» старослов’янська
plást «шар» чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України