ПЛАСТОВЕЦЬ — ЕТИМОЛОГІЯ
пласкове́ць «лапатий сніг»
результат контамінації слів [пластове́ць] «тс.» і пласки́й «плоский»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пластове́ць «тс.» | українська |
| пласки́й «плоский» | українська |
пласт «шар; [гілля хвойного дерева; збита купа сіна О]»
псл. plastъ (‹ *plattъ) «тс.; тонкий шар; міра землі, поля»;
споріднене з лит. platѝs «широкий», гр. πλατύς «тс.; рівний»;
іє. *plō˘t-/plā˘t-/ plē˘t- «розлогий, широкий, плоский»;
р. бр. болг. м. пласт «пласт», п. діал. вл. płast «стільник меду», ч. слн. plást «шар», слц. plást «стільник», полаб. plost «одиниця міри поля», схв. плȃст «копиця сіна», стсл. пластъ «згин»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
пласта́
«гілля хвойного дерева»
пла́стати
«повзти, вилазити; насилу йти, грузнути; підкрадатися»
пласта́тий
«великими пластами; лапатий»
пласти́на
пласти́нка
пласти́нковий
пласти́нчастий
пласти́нчатий
пласті́в'є
«тс.»
пластів'я
«пласт, шар; шар зрубаного гілля»
пластіве́нь
«тс.»
(мн.)
пластіве́ць
«клапті, шматки чого-небудь пухнастого, м’якого»
(мн.)
пластівча́стий
пластова́тий
пластове́нь
«лапатий сніг»
пластове́ць
пластови́й
(у виразі [п-а дошка] «звичайна дошка»)
пластови́к
«тс.»
пластовни́стий
«лапатий»
пласто́к
«овальна грудка розмішаної глини»
(у гончарів)
пластува́ти
«пересуватися плазом; плазувати; [класти (сіно) шарами Нед]»
пласту́н
«[тс.]; розвідник, який пересувається плазом, на животі; (заст.) кубанський козак»
пласцє́нка
«оберемок сіна»
роз-пласта́ти
«покласти навзнак, крижем»
(з р. ?)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пласт «пласт» | білоруська |
| пласт «пласт» | болгарська |
| płast «стільник меду» | верхньолужицька |
| πλατύς «тс.; рівний» | грецька |
| *plō˘t-/plā˘t-/ plē˘t- «розлогий, широкий, плоский» | індоєвропейська |
| platиús «широкий» | литовська |
| пласт «пласт» | македонська |
| plost «одиниця міри поля» | полабська |
| płast «стільник меду» (діал.) | польська |
| plastъ «тс.; тонкий шар; міра землі, поля» (‹ *plattъ) | праслов’янська |
| пласт «пласт» | російська |
| плȃст «копиця сіна» | сербохорватська |
| plást «стільник» | словацька |
| plást «шар» | словенська |
| пластъ «згин» | старослов’янська |
| plást «шар» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України