ПЛАСТИКА — ЕТИМОЛОГІЯ
пла́стика «скульптура, твори скульптури; гармонійність форм, зображень; узгодженість рухів, жестів»
запозичення із західноєвропейських мов;
н. Plástik, англ. plastic, фр. plastique через пізньолат. plastica «творення», слат. plasticus «пластичний» пов’язуються з гр. πλαστική «пластика, скульптура, образотворче мистецтво», πλαστικός «пластичний, піддатливий; образотворчий», похідним від прикметникаπλαστός «виліплений, ліпний», пов’язаного з етимологічно не зовсім ясним дієсловомπλάσσειν «ліпити (з глини, воску); відливати, виливати; формувати, утворювати»;
р. болг. м. пла́стика, бр. пла́стыка, п. plastyka, ч. слц. вл. plastika, схв. плàстика, слн. plástika;
Фонетичні та словотвірні варіанти
пласти́чний
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| plastic | англійська |
| пла́стыка | білоруська |
| пла́стика | болгарська |
| plastika | верхньолужицька |
| πλαστική «пластика, скульптура, образотворче мистецтво» | грецька |
| πλαστικός «пластичний, піддатливий; образотворчий» | грецька |
| πλαστός «виліплений, ліпний» | грецька |
| πλάσσειν «ліпити (з глини, воску); відливати, виливати; формувати, утворювати» | грецька |
| пла́стика | македонська |
| Plástik | німецька |
| plastica «творення» | пізньолатинська |
| plastyka | польська |
| пла́стика | російська |
| плàстика | сербохорватська |
| plasticus «пластичний» | середньолатинська |
| plastika | словацька |
| plástika | словенська |
| plastique | французька |
| plastika | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України