ПЛАСТ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
пласт «шар; [гілля хвойного дерева; збита купа сіна О]»
псл. plastъ (‹ *plattъ) «тс.; тонкий шар; міра землі, поля»;
споріднене з лит. platѝs «широкий», гр. πλατύς «тс.; рівний»;
іє. *plō˘t-/plā˘t-/ plē˘t- «розлогий, широкий, плоский»;
р. бр. болг. м. пласт «пласт», п. діал. вл. płast «стільник меду», ч. слн. plást «шар», слц. plást «стільник», полаб. plost «одиниця міри поля», схв. плȃст «копиця сіна», стсл. пластъ «згин»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
пласта́
«гілля хвойного дерева»
пла́стати
«повзти, вилазити; насилу йти, грузнути; підкрадатися»
пласта́тий
«великими пластами; лапатий»
пласти́на
пласти́нка
пласти́нковий
пласти́нчастий
пласти́нчатий
пласті́в'є
«тс.»
пластів'я
«пласт, шар; шар зрубаного гілля»
пластіве́нь
«тс.»
(мн.)
пластіве́ць
«клапті, шматки чого-небудь пухнастого, м’якого»
(мн.)
пластівча́стий
пластова́тий
пластове́нь
«лапатий сніг»
пластове́ць
пластови́й
(у виразі [п-а дошка] «звичайна дошка»)
пластови́к
«тс.»
пластовни́стий
«лапатий»
пласто́к
«овальна грудка розмішаної глини»
(у гончарів)
пластува́ти
«пересуватися плазом; плазувати; [класти (сіно) шарами Нед]»
пласту́н
«[тс.]; розвідник, який пересувається плазом, на животі; (заст.) кубанський козак»
пласцє́нка
«оберемок сіна»
роз-пласта́ти
«покласти навзнак, крижем»
(з р. ?)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пласт «пласт» | білоруська |
| пласт «пласт» | болгарська |
| płast «стільник меду» | верхньолужицька |
| πλατύς «тс.; рівний» | грецька |
| *plō˘t-/plā˘t-/ plē˘t- «розлогий, широкий, плоский» | індоєвропейська |
| platиús «широкий» | литовська |
| пласт «пласт» | македонська |
| plost «одиниця міри поля» | полабська |
| płast «стільник меду» (діал.) | польська |
| plastъ «тс.; тонкий шар; міра землі, поля» (‹ *plattъ) | праслов’янська |
| пласт «пласт» | російська |
| плȃст «копиця сіна» | сербохорватська |
| plást «стільник» | словацька |
| plást «шар» | словенська |
| пластъ «згин» | старослов’янська |
| plást «шар» | чеська |
су́плаш «пластами; суцільно, поспіль»
пов’язане з пласки́й «плоский», пласт;
пор. р. [су́плошь] «поспіль, суцільно», сплошь «тс.», що пов’язуються з ч. plochó «плоский», р. пло́ский «тс.» (Фасмер ІІІ 736; Преобр. ІІ 366; Брандт РФВ 23, 299; Matzenauer LF 12, 162; Jagić AfSlPh 17, 293);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| су́плошь «поспіль, суцільно» | російська |
| пло́ский «тс.» | російська |
| plochó «плоский» | чеська |
| пласки́й «плоский» | ? |
| пласт | ? |
| су́плошь «поспіль, суцільно» | ? |
| сплошь «тс.» | ? |
пла́тва «зрубаний стовбур дерева; велике дерево, що сплавляють ВеЗн; балка, на якій укріплені крокви; лата (дахова) Ме; частина журавля, яким тягають воду Мо»
запозичення з польської мови;
п. płatwa, płatew, [płateń, płoteń, płotwia] «тс.» загальноприйнятої етимології не має;
зіставляється (НикНикЕЛ 170) з пласт, пла́ха1;
ч. [plátva] «лежень (балка, на якій укріплені крокви)», слц. [plátev, platva] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
пла́вта
«відрізана частина деревного стовбура завдовжки 8 метрів»
пла́твина
«поздовжня колода над даховим гребенем»
пла́тов
«балка; лата (дахова)»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| płatwa | польська |
| płatew | польська |
| płateń «тс.» | польська |
| płoteń «тс.» | польська |
| płotwia «тс.» | польська |
| plátev «тс.» | словацька |
| platva «тс.» | словацька |
| пласт | українська |
| пла́ха | українська |
| plátva «лежень (балка, на якій укріплені крокви)» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України