ПЛАНОК — ЕТИМОЛОГІЯ

можливо, пов’язане з нім. Plan «площа»;

не зовсім ясне;

неясне;

запозичення з німецької мови;

нвн. Plánke «дошка, мостина; планка» разом із свн. planke, blanke, снн. снідерл. сангл. дфриз. дат. planke, нн. гол. англ. plank, пізньодісл. шв. planka «тс.» походить від фр. ст. planque (пікард. planke) «дошка, брусок з дерева; зміцнення, укріплення», пов’язаного з фр. ст. planche «тс.», що утворилося з слат. planca «дошка, брусок», результату видозміни давнішого phalanga «жердина, стовп», яке зводиться до гр. φαλάγγη «тс.», пов’язаного з φάλαγξ «стовп (очищений від гілля), колода»;

пов’язання слов’янських форм з лит. plónas «тонкий, худий; тонкий шар» (Matzenauer LF 12, 346) необґрунтоване;

р. бр. болг. пла́нка «тс.», п. planka «планка, обшивна дошка», ч. plaňka «дошка (для паркана), балка, брусок, штахетник, кілок (у паркані)», нл. plańka «планка, рейка», схв. плȃнка «товста дошка», слн. plánka «дошка (для паркана), необтесана рейка, кілок (у паркані)»;

очевидно, запозичення зі словацької мови;

слц. plánka «дичка, дике яблуко, груша, слива», як і ч. pláňka «тс.», п. płonka «дичка», вл. płónc, нл. płonica «тс.», пов’язане з ч. слц. planý «пустий, неродючий, неврожайний», пізніше «той, що росте сам по собі (без обробітку), дикий», п. płony «тс.», які походять від псл. *pоlnъ, пов’язаного з polje «поле»;

може бути зіставлене з пла́нка¹ «дощечка, рейка, брусок» і з [пла́нка²] «дика яблуня», [планча] «тс.; дика груша»;

не зовсім ясне;