ПЛАНЕР — ЕТИМОЛОГІЯ
плане́р «безмоторний літальний апарат»
запозичення з французької мови;
фр. planeur «планер» походить від дієслова planer «планерувати, ширяти; висіти в повітрі», що виводиться від лат. plānus «плоский, рівний»;
р. бр. планёˊр, болг. планьо́р, м. планер, схв. планер;
Фонетичні та словотвірні варіанти
планери́зм
планери́ст
планерува́ти
планеру́ючий
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| планёˊр | білоруська |
| планьо́р | болгарська |
| plānus «плоский, рівний» | латинська |
| планер | македонська |
| планёˊр | російська |
| планер | сербохорватська |
| planeur «планер» | французька |
| planer «планерувати, ширяти; висіти в повітрі» | французька |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України