ПЛАКУНОВІ — ЕТИМОЛОГІЯ

похідне утворення від дієслова пла́кати, зумовлене, можливо, повір’ям про те, що від трави Lythrum, корінь якої збирають в Іванову ніч, плачуть біси й відьми;

р. плаку́н «тс.; [вид звіробою, Hypericum ascyron.]», бр. плаку́н «Lythrum L.», ч. plakún, plakun (з р.) «тс.»;

похідне утворення від пла́кати, зумовлене, очевидно, тим, що цей вид птаха, як і всі уліти, неспокійно поводить себе коло гнізда, літаючи кругом з криком, наче плачучи, особливо тоді, коли є небезпека для пташенят;

псл. plakati (sę) «плакати (б’ючи себе в груди)»;

споріднене з лит. plàkti «шмагати, сікти; батожити; битися, колотитися; відбивати, збовтувати, збивати», лтс. placinât «плющити», гр. πλήσσω (‹ *plāki̯ō) «хлопати, топати; ударяти, бити, вражати; збивати; підганяти, розбивати», перф.πέπληχα, πέπληγα «тс.»,πληγή «удар; забите місце; укол», дор.πλᾱγά «тс.», лат. plangere «з шумом ударяти, бити; бити себе в груди», сірл. lēn (*plakno-) «жалкування, скорбота, сум», двн. fluohhōn «проклинати, ганити», гот. faíflōkun «уболівати, сумувати»;

іє. *plāk- (*plāg-) «ударяти, бити»;

значення «плакати» розвинулося з більш давнього «ударяти, бити себе в груди, зчіплювати руки (в розпачі)»;

необґрунтоване твердження (Hirt PBrB 23, 336) про запозичення з готської мови;

р. пла́кать, бр. пла́каць, др. плакати, п. вл. płakać, ч. plakati, слц. plakat’, нл. płakaś, полаб. plokăt, болг. пла́ча, м. плаче, схв. пла̏кати, слн. plákati, стсл. плакати;