ПЛАКАЛЬНИК — ЕТИМОЛОГІЯ
пла́кати
псл. plakati (sę) «плакати (б’ючи себе в груди)»;
споріднене з лит. plàkti «шмагати, сікти; батожити; битися, колотитися; відбивати, збовтувати, збивати», лтс. placinât «плющити», гр. πλήσσω (‹ *plāki̯ō) «хлопати, топати; ударяти, бити, вражати; збивати; підганяти, розбивати», перф.πέπληχα, πέπληγα «тс.»,πληγή «удар; забите місце; укол», дор.πλᾱγά «тс.», лат. plangere «з шумом ударяти, бити; бити себе в груди», сірл. lēn (*plakno-) «жалкування, скорбота, сум», двн. fluohhōn «проклинати, ганити», гот. faíflōkun «уболівати, сумувати»;
іє. *plāk- (*plāg-) «ударяти, бити»;
значення «плакати» розвинулося з більш давнього «ударяти, бити себе в груди, зчіплювати руки (в розпачі)»;
необґрунтоване твердження (Hirt PBrB 23, 336) про запозичення з готської мови;
р. пла́кать, бр. пла́каць, др. плакати, п. вл. płakać, ч. plakati, слц. plakat’, нл. płakaś, полаб. plokăt, болг. пла́ча, м. плаче, схв. пла̏кати, слн. plákati, стсл. плакати;
Фонетичні та словотвірні варіанти
запла́каний
за́пла́чка
«складова частина заспіву в думах; обрядовий плач і плачевні пісні молодої»
пла́кальник
«той, хто оплакує мерців»
(заст.)
пла́кальниця
пла́катися
плакі́й
плакли́вий
пла́кса
плакси́вий
плакси́ви́ці
«хвороблива плаксивість у дітей»
плакси́виця
«тс.»
плаксі́й
плаксу́н
плаксу́ня
плаксу́ха
плаку́н
плаку́чий
плач
плаче́вний
пла́чка
«плакальниця»
плачли́вий
пла́чний
пла́чниця
плачови́й
спла́каний
сплакну́ти
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
пла́каць | білоруська |
пла́ча | болгарська |
płakać | верхньолужицька |
faíflōkun «уболівати, сумувати» | готська |
πλήσσω «хлопати, топати; ударяти, бити, вражати; збивати; підганяти, розбивати» (‹ *plāki̯ō) | грецька |
πέπληγα «тс.» | грецька |
πληγή «удар; забите місце; укол» | грецька |
πλᾱγά «тс.» | грецька |
fluohhōn «проклинати, ганити» | давньоверхньонімецька |
плакати | давньоруська |
*plāk- «ударяти, бити» (*plāg-) | індоєвропейська |
plangere «з шумом ударяти, бити; бити себе в груди» | латинська |
placinât «плющити» | латиська |
plàkti «шмагати, сікти; батожити; битися, колотитися; відбивати, збовтувати, збивати» | литовська |
плаче | македонська |
płakaś | нижньолужицька |
plokăt | полабська |
płakać | польська |
plakati «плакати (б’ючи себе в груди)» (sę) | праслов’янська |
пла́кать | російська |
пла̏кати | сербохорватська |
lēn «жалкування, скорбота, сум» (*plakno-) | середньоірландська |
plakat' | словацька |
plákati | словенська |
плакати | старослов’янська |
plakati | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України