ПЛАГІАТ — ЕТИМОЛОГІЯ

запозичення з німецької або французької мови;

нім. Plagiát «плагіат», фр. plagiat «тс.» походять від нар.-лат. plagiātus «викрадення», пов’язаного з plagiāre «викрадати», похідним від лат. plagium «викрадення, крадіжка», що виводиться з гр. πλάγιος «косий, похилий; розміщений збоку», πλάγιον ἄγειν «виводити силою», похідного від πλάγος«сторона, бік», генетично пов’язаного зπέλαγος «море; (переважно) відкритий морський простір», лат. plaga «сітка для полювання», а також plānus «плоский, рівний», лит. plónas «тонкий», лтс. plâns «тс., плоский», хет. palḫi «широкий», псл. polje «поле», укр. по́ле;

р. болг. плагиа́т, бр. плагія́т, п. вл. plagiat, ч. слц. слн. plagiát, м. плагиjа́т, схв. плагѝjāт;