ПЛАВНІ — ЕТИМОЛОГІЯ

плавньо́вка «перстач гусячий, гусяча лапка, Potentilla anserina L. Дз; загальна назва трави, що росте в плавнях Мо» (бот.)

похідне утворення від пла́вні;
народна назва перстачу зумовлена тим, що він росте в плавнях, на болотах і вогких луках та у вогкіших борах;
пор. інші його назви: болотнянок, болотянок тощо;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
пла́вні українська

пли́сти́

псл. pluti ‹ *plouti (*pleuti) «плисти», plavati (‹ plaviti «пускати вплав»);
споріднене з лит. pláuti «полоскати; мити, промивати, обмивати», лтс. [plevinât] «гнати хвилі», гр. πλέω «пливу», πλυ̃νω «мию; полощу», лат. pluit «дощить», двн. flawen (flewen, flouwen) «полоскати, мити», дангл. flōwan «текти, литися; лити», дісл. *flōa «затопляти, заливати», fley «судно, корабель», тох. B plewe «тс.», вірм. luanam «мию», дінд. plávatе «пливе»;
іє. *pleu- «текти; литися, пливти», пов’язане з *pel- «лити, наливати; наповнювати», до якого зводиться і псл. *pьl̥nъ «повний»;
р. плыть, пла́вать, бр. плы́сці, плыць, пла́ваць, др. плути, плавати, п. pływać, ч. plouti, plavati, ст. plúti, слц. plut’, plávat’, вл. płuwać, ст. pływać, нл. płuwaś, ст. pływaś, полаб. plajĕ «пливе», болг. плу́вам, пла́вам, м. плива, плови, схв. пли̏ти, пли̏вати, [пла̏вати], слн. plúti, plávati, стсл. плоути, плавати;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ви́плавка
ви́плавок «шматок виплавленого металу»
ви́плив «вилив; [повінь]»
виплива́ти
ві́дпли́в
вплав
вплив
вплива́ти
впливо́вий
вплин «вплав»
вплинь «тс.»
до́плив «надходження; притока»
запла́в «частина річкової долини, що затоплюється під час весняної повені; [дрова, комиш, що плавають під час повені]»
запла́ва
запла́вець «чужинець, зайда, заволока»
запла́вина «тс.; [заливні луки]»
запли́в «змагання з плавання або гонки на човнах»
запли́ванець (вид взуття)
запли́вний «залитий»
напла́вистий «запальний; шалений»
напла́вний «який тримається на плавучих опорах»
на́пли́в
напли́ви́стий «тс.»
напли́вний «намивний, намулений»
на́плинок «земля, що осунулась, напливла»
опла́в (у сполученні в о. «розкидано; купами, натовпом»)
опла́ва «гора з підмитим схилом»
оплаво́м «суцільною масою»
оплива́нка «тс.»
перепла́в
перепла́вка
перепла́вни́й «отриманий шляхом переплавлення; (у виразі Перепла́вна середа́ «православне свято між Великоднем і Трійцею»
підпли́лий
плав «плавання; потік; предмети, що пливуть по річці суцільним потоком; мулувато-торф’янисті плавучі утворення; ділянка трясовини, де під шаром рослинності є вода»
плава́к «плаваючий млин»
плаваки́ «тс.» (мн.)
пла́вальний «призначений для плавання»
пла́вальник «той, хто пливе; хто вміє плавати»
пла́вати
пла́ва́ч «той, хто плаває на судні, на плоту; гарний плавець»
плава́чка «сплавляння дерева (промисел); пліт з дерева, яке сплавляють»
плавба́ «плавання»
пла́вень «речовина для прискорення плавлення домішок; флюс; речовина для надання міцності глині; [засіб проти флюсу Нед]»
плаве́ць «тс.; орган руху в риб і водоплавних тварин»
пла́ви «махові пера (птахів)» (мн.)
плави́ло «плаваюча деревина у невода, поплавок»
плави́льник «фахівець з плавлення; прилад для плавлення»
плави́льня «приміщення, в якому плавлять метал»
плави́на́ «тс.; рідина, текучість; розплавлена речовина Нед; заросле болото До»
плави́нє «все легке, що тримається над водою й пливе; сплавний ліс, плаваючі дерева» (зб.)
плави́нка «плавальна перетинка (у птахів)»
плави́ння «дерево, що його несе із собою повінь»
пла́виско «місце для купання коней»
пла́вистий «плаваючий, плавучий»
пла́вити «розтоплювати; [сплавляти]»
пла́вка «[тс.; плавець (риби) Нед; один захід рибальською снастю Дз]; плавлення; один виробничий цикл плавлення металу»
пла́вки «чоловічі труси для плавання» (мн.)
плавки́й «здатний плавитися; рівний, плавний; здатний добре плавати або ковзати; багнистий, грузький; дуже швидкий, стрімкий; [пологий ЛексПол]»
пла́влений
пла́вля «болотисті луки»
пла́вма «вплав»
пла́вни́й
плавни́к «плавець (у риб і водоплавних тварин); дерева, уламки суден, що плавають у воді або викинуті водою на берег; [плавальник; вид човна Нед]»
плавни́чий
пла́вні «заболочені береги річок, що затоплюються під час повені» (мн.)
пла́вня «тс.» (одн.)
плаво́к «поплавок; [слід від птаха, який пливе; трясовина, грузьке болотисте місце ЛЧерк]»
пла́вом
плаву́н «той, хто любить плавати; [джерело у колодязі, що несе з водою пісок чи глину Па]»
плаву́чий
пла́вці «ті, що сплавляють ліс, плоти; поромники» (мн.)
плавця́
плавча́тий «який має плавці; який має плавальні перетинки»
пла́вчий «тс.»
пла́вя «болотиста місцевість»
плени́ця «тс.»
плив «потік, течія; плав»
плива́к «тс.; плаваючий млин; поплавок; плаваюче дерево Нед»
пли́ва́ти «плавати»
плива́ч «тс.»
пливе́ць «плавець»
пливки́й «здатний плавитися; плавкий; розпливчастий; швидкий; [рідкий, текучий Нед]»
пли́вний «рідкий, текучий, проточний; плавний, легкий; прудкий»
пли́вом «тс.»
пливсти́
пливти́
пливу́н «перенасичені водою породи, здатні розпливатися, рухатися»
пливу́чий «який легко розмивається (про ґрунт); плавний»
плин «пропливання, рух, течія; [рідина]»
плини́ця «невеликий пліт на річці»
пли́нний
пли́ну́ти
плинь «перебіг, протікання»
плит «пліт (на воді)»
пли́та
пліт
плітце́ «невеликий пліт, пором»
плот
плота́р «робітник, який збиває плоти, а також гонить їх при сплаві»
пло́тнище «колоди, призначені для плоту»
плотови́ця «пліт, сплавне дерево»
плоть «тс.»
по́плав «низина біля садиби, що заливається водою під час дощу; левада; місце, відведене для трави в городі; сіно, вирощене на пустирі»
по́пла́ва «болотисте пасовище»
по́плаве́ць «поплавок»
поплави́ще «прикріплений до дна предмет, що утримується на поверхні води і вказує на місцезнаходження рибальського знаряддя»
по́плавка «поплавок; настоювання квашених овочів у чані»
поплавни́(й) «низинний, властивий поплаву»
поплаво́к
по́плавом «рівно, повільно; плавно»
по́плавчий «плавучий»
по́плов «тс.»
при́плав «пристань»
при́пли́в
пропла́в «проплавлення (руди, металу)»
пропла́вка «тс.»
пропли́в «плавання, змагання з плавання на велику відстань»
ро́зплав «однорідна рідка суміш розплавлених речовин»
розпла́ва «потік (при плавленні)»
розпла́вка «розплавлення»
розпла́вний «вкритий емаллю»
розпла́вник «ливарник, емалювальник»
розпли́ва «канава (для стоку), витік, відвід у бік»
розпли́вча́стий
розпли́вчатий «тс.»
сплав «сплавляння, сплавка; пліт (із сплавного лісу); [злива; потік, болото; вид жіночої хвороби; острів Нед]»
сплава́чка «перевезення по воді»
сплавба́ «сплавляння лісоматеріалів»
сплаве́ць «поплавок»
спла́ви́нє «уламки дерев, колод, сміття, які повінь залишає після себе»
сплави́ско «тс.»
сплави́стий «похилий, косий»
сплави́ще «місце, де був пором»
спла́вка «сплавляння (металів); [сплавляння лісу Нед]»
спла́влювач «той, хто сплавляє метали»
спла́вни́й
спла́вни́к «той, хто сплавляє лісоматеріали; плотар, поромник»
сплавни́цтво «сплавна справа (промисел)»
сплавня́ «кровотеча під час пологів; менструація»
спла́вня́нє «сплавка (металів)»
сплавова́ «хвора на сплав»
спла́вок (у сполученні [с. шкляний] «емаль»)
спла́вці «плавці (риби)» (мн.)
сплавчу́к «хлопчик на поромі»
спла́вщик «тс.»
сплани́стий «тс.»
упла́в «вплав»
у́пли́в «вилив Г, Нед; стік (рідини), течія, перебіг, хід Нед»
упли́вний «похилий»
упли́н
упли́нь «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
плы́сці білоруська
плыць білоруська
пла́ваць білоруська
плу́вам болгарська
пла́вам болгарська
płuwać верхньолужицька
luanam «мию» вірменська
πλέω «пливу» грецька
πλυ̃νω «мию; полощу» грецька
flōwan «текти, литися; лити» давньоанглійська
flawen «полоскати, мити» (flewen, flouwen) давньоверхньонімецька
plávatе «пливе» давньоіндійська
*flōa «затопляти, заливати» давньоісландська
fley «судно, корабель» давньоісландська
плути давньоруська
плавати давньоруська
*pleu- «текти; литися, пливти» індоєвропейська
*pel- «лити, наливати; наповнювати» індоєвропейська
pluit «дощить» латинська
plevinât «гнати хвилі» латиська
pláuti «полоскати; мити, промивати, обмивати» литовська
плива македонська
плови македонська
płuwaś нижньолужицька
plajĕ «пливе» полабська
pływać польська
pluti «плисти» (*pleuti) праслов’янська
plavati (‹ plaviti «пускати вплав») праслов’янська
*p<SUP>ь</SUP>l̥nъ «повний» праслов’янська
плыть російська
пла́вать російська
пли̏ти сербохорватська
пли̏вати сербохорватська
пли̏вати сербохорватська
plut' словацька
plávat' словацька
plúti словенська
plávati словенська
плоути старослов’янська
плавати старослов’янська
plouti чеська
plavati чеська
B plewe «тс.» ?

плави́к «сполука кальцію і фтору, флюорит, плавиковий шпат»

запозичення з російської мови;
р. плави́к «тс.» утворене від пла́вить «плавити, виплавляти, одержувати сплав»;
назва мінералу зумовлена, мабуть, тим, що він використовується в металургії як флюсовий матеріал, тобто додається для прискорення плавки;
пор. р. [пла́вень] «флюсовий матеріал»;
бр. плаві́к;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
плаві́к білоруська
плави́к «тс.» російська
пла́вить «плавити, виплавляти, одержувати сплав» російська
пла́вень «флюсовий матеріал» російська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України