ПИТЕЛЬ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
пи́тель «млин для дрібного помолу; пристрій для просіювання борошна; борошно, змелене у питлі» (заст.)
запозичення з польської мови;
п. pytel «пристрій для просіювання борошна; мішок; млин», як і ч. pytel «мішок», слц. pytel’ «мішок на борошно», походить від свн. biutel (двн. butil) «мішок» (нвн. Béutel «гаманець; мішечок»), спорідненого з дангл. būdil, гол. bui(de)l, снідерл. būdel, снн. būdel, псл. buxnǫti, укр. бу́хнути;
р. пеклева́нный «питльований», пеклева́ть «питлювати», бр. пы́цель (род. в. пы́тля) «машина для обдирання», пытлява́ць;
Фонетичні та словотвірні варіанти
пеклюва́ти
пе́тель
«водяний млин»
петлюва́тий
(у виразі п. млин «млин, який меле біле борошно»)
пи́тиль
«мучний пилок; якась пилова маса»
питлі́вка
«питльоване борошно»
питльо́ванець
«вигодований білим хлібом»
питльо́ваний
питльо́ваник
«хліб з питльованого борошна»
питльо́ванка
питльо́вка
«тс.»
питлюва́ти
пі́тель
«питель»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пы́цель «машина для обдирання» (род. в. пы́тля) | білоруська |
| пытлява́ць | білоруська |
| bui(de)l | голландська |
| būdil | давньоанглійська |
| butil | давньоверхньонімецька |
| butil | давньоверхньонімецька |
| Béutel | нововерхньонімецька |
| pytel «пристрій для просіювання борошна; мішок; млин» | польська |
| buxnǫti | праслов’янська |
| пеклева́нный «питльований» | російська |
| пеклева́ть «питлювати» | російська |
| biutel «мішок» (двн. butil)(нвн. Béutel «гаманець; мішечок») | середньоверхньнімецька |
| būdel | середньонижньонімецька |
| būdel | середньонідерландська |
| pytel' «мішок на борошно» | словацька |
| бу́хнути | українська |
| pytel «мішок» | чеська |
пате́льник «оладка з гречаного борошна»
очевидно, похідні утворення від контамінованих основ іменників [пате́льня] «сковорода» і пи́тель «тонко змелене і просіяне борошно» (див.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
пите́лник
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пате́льня «сковорода» | українська |
| пи́тель «тонко змелене і просіяне борошно» | українська |
шпаклюва́ти «замазувати щілини особливою замазкою перед фарбуванням»
похідне утворення від шпа́тель «інструмент для шпаклювання»;
щодо субституції звука т звуком к пор. укр. питльо́ваний і р. пеклева́нный, які зводяться до форми пи́тель «рід млина»;
р. шпаклева́ть, бр. шпаклява́ць, п. szpachlować;
Фонетичні та словотвірні варіанти
шпаґлюва́ти
шпаклі́вка
шпаклюва́ль-ник
шпаклюва́льний
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| шпаклява́ць | білоруська |
| szpachlować | польська |
| пеклева́нный | російська |
| шпаклева́ть | російська |
| шпа́тель «інструмент для шпаклювання» | українська |
| питльо́ваний | українська |
| пи́тель «рід млина» | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України