ПИТАЛО — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
пита́ти «годувати, живити; виховувати»
є думка (Львов Лексика ПВЛ 23), що в східнослов’янські мови слово потрапило книжним шляхом зі старослов’янської;
іє. *peitu-/pitu-, яке вважається варіантом іє. *рā(і)- «пасти» (Skok II 666; Frisk II 480; Klein 608; Jóhannesson 563);
споріднене з лит. piẽtūs «обід», гр. πατέομαι «їм, п’ю», ав. piwā «їжа», дперс. pitu-, pitav-, дінд. pitúḥ «тс.», перс. pih- «сало, жир», ос. fyd «м’ясо», можливо, також ірл. ithim «їм», лат. opīmus «жирний, відгодований; родючий», гот. fōdjan «годувати», нвн. fett «жирний», англ. feed «харчувати(ся); живити(ся); пасти(ся); відгодовувати», ісл. fœða «годувати, живити»;
псл. pitati;
р. пита́ть «годувати, живити», др. питати «годувати, живити; виховувати», питѣти «тс.», схв. пи̏тати «годувати», слн. pítati «відгодовувати», стсл. питати, питѣти «годувати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
напе́таний
«просякнутий; пройнятий»
питува́ть
«годувати»
пи́ща
«їжа»
(із стсл.)
пропита́нє
«харч»
про́питок
«тс.»
пропи́тувати
«прогодувати»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| pivwā «їжа» | авестійська |
| feed «харчувати(ся); живити(ся); пасти(ся); відгодовувати» | англійська |
| fōdjan «годувати» | готська |
| πατέομαι «їм, п’ю» | грецька |
| pitúḥ «тс.» | давньоіндійська |
| pitu- | давньоперська |
| pitav- | давньоперська |
| питати «годувати, живити; виховувати» | давньоруська |
| питѣти «тс.» | давньоруська |
| *peitu-/pitu- | індоєвропейська |
| *рā(і)- «пасти» | індоєвропейська |
| ithim «їм» | ірландська |
| fœða «годувати, живити» | ісландська |
| opīmus «жирний, відгодований; родючий» | латинська |
| piẽtūs «обід» | литовська |
| fett «жирний» | нововерхньонімецька |
| fyd «м’ясо» | осетинська |
| pih- «сало, жир» | перська |
| pitati | праслов’янська |
| пита́ть «годувати, живити» | російська |
| пи̏тати «годувати» | сербохорватська |
| pítati «відгодовувати» | словенська |
| питати | старослов’янська |
| питѣти «годувати» | старослов’янська |
опи́туватися «вітатися Ж; брикатися ЛексПол»
похідне утворення від пита́ти;
значення «брикатися», очевидно, виникло в результаті жартівливого вживання слова, можливо, зближеного з копи́то;
значення «вітатися» розвинулось на основі значення «запитувати один одного про здоров’я, про справи (при зустрічі)» (напр., «як ся маєте?»);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пита́ти | ? |
| значення «брикатися» | ? |
| копи́то | ? |
| значення «вітатися» | ? |
| значення «запитувати один одного про здоров’я, про справи (при зустрічі)» (напр., «як ся маєте?») | ? |
па́сти (свійських тварин)
пов’язання з р. пита́ть «харчувати, живити» (Walde–Hofm. ІІ 260; Trautmann 207) та з лит. pυ̃ošti «прикрашати, прибирати» (Zubatý St. a. čl. І 2, 83–85) сумнівні;
споріднене з лат. pāsco «пасу; годую, утримую; викохую», рābulum «їжа, харчі, корм», тох. А рās- «стерегти, пасти», тох. В рāsk- «тс.», хет. paḫḫši «стережу, пасу», гр. πατέομαι (аор. έπασάμην,πασ(σ)άμην) «їм, п’ю», ἄπαστος «той, що нічого не їв, не пив», дінд. рāti «охороняє, стереже», гот. fōdjan «годувати, утримувати», двн. fuotar «харчі, їжа, корм», дісл. fóstr «годування, харчування», що зводяться до іє. *рā- «пасти (худобу); стерегти; доглядати»;
псл. pasti;
р. пасти́, бр. па́свіць, па́сціць, др. пасти, п. paść, pasać, ч. pásti, слц. pást’, вл. нл. pasć, полаб. роsĕ, роst «пастися», болг. паса́, м. пасе, схв. па̏сти, слн. pásti, стсл. пасти;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́пас
напа́сочка
«пасіння»
напа́шити
«напасти (худобу)»
о́пас
«невелике місце для пасовиська в саду»
опа́систий
«огрядний»
о́пасний
«вгодований, жирний»
па́са́ти
па́сва
«випас»
па́свиско
«пасовисько»
па́свити
па́свище
пасевни́й
«який добре напасається»
па́сище
пасівни́к
пасло́
«тс.»
пасний
«відгодований»
па́сня
«пасовисько, паша»
пасови́на
(назва, пов’язана з обліком та господарськими розрахунками)
па́со́ви́сько
пасови́ця
«пасовисько, час пасіння худоби»
пасо́ви́ще
пасо́м
«попасом»
па́ства
«пасіння; паша Нед»
па́стіве́нь
«пасовище»
пастівнє́
«луки поблизу городу»
пастівни́й
пастівни́к
па́стов
«паша»
па́сто́ве́нь
пасто́вище
«пасовисько»
пастовни́й
пасто́вник
«вигін»
па́стовня́
«огороджений вигін Нед; сіножать ЛексПол»
пасту́глити
пасту́х
пастухува́ти
пастуша́
пасту́шачий
пастушеня́
пасту́ший
пасту́шина
«пастухування Кур; платня пастухові»
пасту́шка
«батіг, яким поганяють корів»
пасту́шня
«отара овець; пасіння корів за чергою»
пастьба́
«паша, пасіння»
па́сьба́
«пасіння Нед; ніколи не орана земля Л»
па́ша
«трава на пасовиську»
підпа́сач
підпа́сич
підпа́сичик
«хлібинка, яку навесні дарують пастухові»
пі́дпа́сок
по́па́с
«пасіння в дорозі; пасовисько, випас»
попаса́ння
«корм на пасовиську»
попаса́ти
«пасти в дорозі»
попа́сенє
«пасіння в дорозі; пасовисько»
попа́сище
«випас»
по́паски
по́пасом
по́пашка
«попас»
поспа́шувати
«згодувати траву чи посіви на пні»
ро́зпас
«огрядність, повність»
розпа́стися
«відгодуватися»
спаса́ти
«робити спаш»
спа́сне́
«спашне»
спасни́й
«жирний, гладкий»
спасове́ць
«той, хто пускає худобу пастися на чуже поле»
спась
«спаш»
спаш
«пошкодження трав або посівів тваринами; пасовище Нед»
спаш
спашне́
«гроші за спаш»
упа́слий
«легковідгодовуваний»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| па́свіць | білоруська |
| па́сціць | білоруська |
| паса́ | болгарська |
| pasć | верхньолужицька |
| fōdjan «годувати, утримувати» | готська |
| πατέομαι «їм, п’ю» (аор. έπασάμην,πασ(σ)άμην) | грецька |
| ἄπαστος «той, що нічого не їв, не пив» | грецька |
| fuotar «харчі, їжа, корм» | давньоверхньонімецька |
| рāti «охороняє, стереже» | давньоіндійська |
| fóstr «годування, харчування» | давньоісландська |
| пасти | давньоруська |
| *рā- «пасти (худобу); стерегти; доглядати» | індоєвропейська |
| pāsco «пасу; годую, утримую; викохую» | латинська |
| рābulum «їжа, харчі, корм» | латинська |
| pυ̃ošti «прикрашати, прибирати» | литовська |
| пасе | македонська |
| pasć | нижньолужицька |
| роsĕ | полабська |
| роst «пастися» | полабська |
| paść | польська |
| pasać | польська |
| pasti | праслов’янська |
| пита́ть «харчувати, живити» | російська |
| пасти́ | російська |
| па̏сти | сербохорватська |
| pást' | словацька |
| pásti | словенська |
| пасти | старослов’янська |
| paḫḫši «стережу, пасу» | хетська |
| pásti | чеська |
| А рās- «стерегти, пасти» | ? |
| рāsk- «тс.» | ? |
пипа́к «мозоль»
через посередництво польської мови запозичено з німецької;
нім. Рípphacke «підколінний опух» складається з іменників Pipps «опух», який походить від іт. pipita «пипоть», що зводиться до лат. pituīta «сопля, гнійна рідина», спорідненого з гр. πĩαρ «жир», πίνω «жирний», дінд. pináḥ «тс.», стсл. питати «годувати», і Hacke «п’ята», спорідненого з снідерл. hac, hacke, гол. hak, фриз. hakke, дісл. hōkill «суглоб на задній нозі», лат. соха «стегно», дірл. coss «нога»;
п. pipak «хворобливий наріст на нозі коня»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
біба́к
пі́па
«наріст у коней»
піпа́к
«підколінна пухлина (у коня) Нед; наріст, ґуля ВеУг»
пупа́к
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| hak | голландська |
| πĩαρ «жир» | грецька |
| πίνω «жирний» | грецька |
| pináḥ «тс.» | давньоіндійська |
| coss «нога» | давньоірландська |
| hōkill «суглоб на задній нозі» | давньоісландська |
| pipita «пипоть» | італійська |
| pituīta «сопля, гнійна рідина» | латинська |
| соха «стегно» | латинська |
| Рípphacke «підколінний опух» | німецька |
| Hacke «п’ята» | німецька |
| pipak «хворобливий наріст на нозі коня» | польська |
| hac | середньонідерландська |
| hacke | середньонідерландська |
| питати «годувати» | старослов’янська |
| hakke | фризька |
| Pipps «опух» | ? |
пита́ти(ся)
псл. pytati, *pъta-;
споріднене з лат. putāre «обдумувати, вважати; підводити підсумки; різати», тох. А put-k «міркувати, розрізняти», можливо, також з хет. punuš(š)- «питати, досліджувати»;
висловлювалося припущення, що первісне значення псл. pytati було «краяти, різати» (Brückner 450), при цьому порівнювалося з ч. pitva «анатомія», п. [pitwać] «різати, потрошити; coire cum femina»;
р. пыта́ть «мучити при допиті; питати», бр. пыта́ць «питати», др. пытати «питати; досліджувати; вивчати; пробувати; допитувати», п. pytać «питати», ч. ptáti se, ст. ptáti «тс.», мор. [ptáti] «просити, жебрати», слц. pýtat’ «тс.», вл. pytać «шукати, розшукувати», нл. pytaś «тс.», болг. пи́там «питаю», м. пита «жебрає», схв. пи́тати «питати, випитувати», стсл. пытати «випитувати, вивідувати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́пит
випи́тачка
«вивідувачка»
до́пит
до́питка
«питання»
допи́тливий
до́питни́й
допи́тувати
допи́тувач
за́пит
запита́льний
запита́льник
запи́та́ння
запи́тливий
запи́туватися
«питати; [намагатися, пробувати Я]»
запи́тувач
і́спит
іспитни́к
іспитува́ти
о́пит
опитни́й
«який стосується опиту»
о́питний
«досвідчений»
опи́тувати
опи́туватися
«вітатися»
опи́тувач
передо́пит
пере́пит
перепи́тки
«розпити; один з моментів старовинного обряду сватання»
переспиткува́ти
«перепробувати»
пита́йний
«питальний»
пита́льний
пита́льник
пи́танка
«розпитування; розшук; спроба»
пи́та́ння
пи́тка
«вид групової гри з розпитами про предмет, що йде з рук до рук»
питли́вий
«допитливий»
по́пит
по́питка
«спроба»
попи́ток
«попит»
по́спит
«попит; спроба»
поспіта́ть
«попробувати, покуштувати»
ро́зпит
ро́зпиток
розпи́тувач
спит
«спроба, випробовування; розпит»
спи́ток
«спроба, випробовування»
спи́тувати
«пробувати, випробовувати»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пыта́ць «питати» | білоруська |
| пи́там «питаю» | болгарська |
| pytać «шукати, розшукувати» | верхньолужицька |
| пытати «питати; досліджувати; вивчати; пробувати; допитувати» | давньоруська |
| putāre «обдумувати, вважати; підводити підсумки; різати» | латинська |
| пита «жебрає» | македонська |
| ptáti «просити, жебрати» | моравське |
| pytaś «тс.» | нижньолужицька |
| pitwać «різати, потрошити; coire cum femina» | польська |
| pytać «питати» | польська |
| pytati | праслов’янська |
| *pъta- | праслов’янська |
| pytati «краяти, різати» | праслов’янська |
| пыта́ть «мучити при допиті; питати» | російська |
| пи́тати «питати, випитувати» | сербохорватська |
| pýtat' «тс.» | словацька |
| пытати «випитувати, вивідувати» | старослов’янська |
| put-k «міркувати, розрізняти» | тохарська А |
| punuš(š)- «питати, досліджувати» | хетська |
| pitva «анатомія» | чеська |
| ptáti se | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України