ПИСКУНАМ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
писк
псл. piskъ, piskati, *pisčati ‹ *piskěti;
звуконаслідувальне утворення, споріднене з лит. pỹpti «пищати», лтс. рīkstēt «тс.», pīkstiens «писк», лат. pīpāre, гр. πιππίζω «пищу», дінд. рíppakā (вид птаха), picchorā «сопілка; флейта», píccholā «тс.», нвн. piepen «пищати», англ. реер «цвірінькати; пищати», рір «цвірінькати, щебетати», ріре «співати» (про птахів), фр. pépier «цвірінькати»;
іє. *рі-;
р. писк, пища́ть, бр. піск, п. ч. слц. вл. pisk, нл. piskaś, полаб. paistě «пищить», болг. пи́сък «писк, плач», пи́скам, пищя́ «пищу, плачу», м. писок «писк, вереск», схв. пи̑сак (чол. р.), пи̏ска (жін. р.) «тс.», слн. písk «свисток, свист», pískati «свистати», стсл. пискъ «свист, звук, тон», пискати «грати на сопілці»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
запискота́ти
пи́скава
«писк, пискотня»
пи́скавка
пи́скалка
«пискавка; криклива дитина»
пи́скати
пи́скі́вка
«курка, що перший рік несеться»
пи́скіт
пискли́вий
пискля́
пискля́вий
пи́скнути
пи́скнява
«писк»
пискоті́ти
пискотня́
пискотнява
«тс.»
писку́н
писку́ха
«тс.»
писку́чий
пи́снути
пи́снява
пи́ща́вка
«сопілка»
пи́ща́лка
«тс.»
пища́ло
«пищик, свисток»
пища́ти
пи́щик
пищівка
«сопілка»
пи́що́к
«лівер, сифон Нед; мундштук люльки»
пищу́ха
«сіноставець, Ochotona Link»
(зоол.)
піскля́
«курча»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
реер «цвірінькати; пищати» | англійська |
рір «цвірінькати, щебетати» | англійська |
ріре «співати» (про птахів) | англійська |
піск | білоруська |
пи́сък «писк, плач» | болгарська |
пи́скам | болгарська |
пищя́ «пищу, плачу» | болгарська |
pisk | верхньолужицька |
πιππίζω «пищу» | грецька |
рíppakā (вид птаха) | давньоіндійська |
picchorā «сопілка; флейта» | давньоіндійська |
píccholā «тс.» | давньоіндійська |
*рі- | індоєвропейська |
pīpāre | латинська |
рīkstēt «тс.» | латиська |
pỹpti «пищати» | литовська |
писок «писк, вереск» | македонська |
piskaś | нижньолужицька |
piepen «пищати» | нововерхньонімецька |
paistě «пищить» | полабська |
pisk | польська |
piskъ | праслов’янська |
piskati | праслов’янська |
*pisčati | праслов’янська |
*piskěti | праслов’янська |
*piskěti | праслов’янська |
писк | російська |
пища́ть | російська |
пи̑сак (чол. р.) | сербохорватська |
пи̏ска «тс.» (жін. р.) | сербохорватська |
pisk | словацька |
písk «свисток, свист»«свистати» | словенська |
pískati «свисток, свист»«свистати» | словенська |
пискъ «свист, звук, тон» | старослов’янська |
пискати «грати на сопілці» | українська |
pépier «цвірінькати» | французька |
pisk | чеська |
pīkstiens «писк» | ? |
писка́р «піскар, пічкур, Gobio gobio L.» (іхт.)
результат видозміни назви піска́р, зближеної з основою пи́скати ([пи́скі́р] «в’юн, Misgurnus fossilіs)»;
р. [писка́рь, писка́н, пискун], п. [piskorz], ч. [piskoř], вл. piskor, болг. [писка́л], схв. пи̏скор, слн. [piskor] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
писку́р
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
писка́л | болгарська |
piskor | верхньолужицька |
piskorz | польська |
писка́рь | російська |
писка́н | російська |
пискун | російська |
пи̏скор | сербохорватська |
piskor «тс.» | словенська |
піска́р | українська |
пи́скати ([пи́скі́р] «в’юн, Misgurnus fossilіs)» | українська |
piskoř | чеська |
пи́скі́р «в’юн, Misgurnus fossilis (Cobitis fossilis)» (іхт.)
похідні утворення від писк, пища́ти;
назви зумовлені тим, що пійманий в’юн видає своєрідні звуки, заковтуючи повітря (він узагалі може дихати повітрям, видаючи при цьому характерний писк);
пор. інші назви в’юна: п. sykawiec, лит. pyplỹs від pỹpti «пищати», лтс. рīkste від pīkstēt «пищати»;
позбавлене підстав виведення (Попов Ист. лекс. 15–17; Критенко Вступ 511; Младенов 424; Pokorny 796) від іє. *peisk-/pisk- «риба»;
р. [писка́рь, писка́н, писку́н], бр. [піскар, піскун], п. piskorz, [piskun], ч. (paskovaný) piskoř, слц. вл. piskor, нл. piskoŕ «тс.», схв. пи̏скор «річкова мінога, Lampetra fluviatilis L.; [в’юн]»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
пи́скор
писку́р
«тс.»
пі́скор
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
піскар | білоруська |
піскун | білоруська |
piskor | верхньолужицька |
*peisk-/pisk- «риба» | індоєвропейська |
рīkste «пищати» | латиська |
pīkstēt | латиська |
pyplỹs «пищати» | литовська |
pỹpti | литовська |
piskoŕ «тс.» | нижньолужицька |
sykawiec | польська |
piskorz | польська |
piskun | польська |
писка́рь | російська |
писка́н | російська |
писку́н | російська |
пи̏скор «річкова мінога, Lampetra fluviatilis L.; [в’юн]» | сербохорватська |
piskor | словацька |
писк | українська |
пища́ти | українська |
piskoř (paskovaný) | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України