ПИСКАВКА — ЕТИМОЛОГІЯ
писк
псл. piskъ, piskati, *pisčati ‹ *piskěti;
звуконаслідувальне утворення, споріднене з лит. pỹpti «пищати», лтс. рīkstēt «тс.», pīkstiens «писк», лат. pīpāre, гр. πιππίζω «пищу», дінд. рíppakā (вид птаха), picchorā «сопілка; флейта», píccholā «тс.», нвн. piepen «пищати», англ. реер «цвірінькати; пищати», рір «цвірінькати, щебетати», ріре «співати» (про птахів), фр. pépier «цвірінькати»;
іє. *рі-;
р. писк, пища́ть, бр. піск, п. ч. слц. вл. pisk, нл. piskaś, полаб. paistě «пищить», болг. пи́сък «писк, плач», пи́скам, пищя́ «пищу, плачу», м. писок «писк, вереск», схв. пи̑сак (чол. р.), пи̏ска (жін. р.) «тс.», слн. písk «свисток, свист», pískati «свистати», стсл. пискъ «свист, звук, тон», пискати «грати на сопілці»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
запискота́ти
пи́скава
«писк, пискотня»
пи́скавка
пи́скалка
«пискавка; криклива дитина»
пи́скати
пи́скі́вка
«курка, що перший рік несеться»
пи́скіт
пискли́вий
пискля́
пискля́вий
пи́скнути
пи́скнява
«писк»
пискоті́ти
пискотня́
пискотнява
«тс.»
писку́н
писку́ха
«тс.»
писку́чий
пи́снути
пи́снява
пи́ща́вка
«сопілка»
пи́ща́лка
«тс.»
пища́ло
«пищик, свисток»
пища́ти
пи́щик
пищівка
«сопілка»
пи́що́к
«лівер, сифон Нед; мундштук люльки»
пищу́ха
«сіноставець, Ochotona Link»
(зоол.)
піскля́
«курча»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| реер «цвірінькати; пищати» | англійська |
| рір «цвірінькати, щебетати» | англійська |
| ріре «співати» (про птахів) | англійська |
| піск | білоруська |
| пи́сък «писк, плач» | болгарська |
| пи́скам | болгарська |
| пищя́ «пищу, плачу» | болгарська |
| pisk | верхньолужицька |
| πιππίζω «пищу» | грецька |
| рíppakā (вид птаха) | давньоіндійська |
| picchorā «сопілка; флейта» | давньоіндійська |
| píccholā «тс.» | давньоіндійська |
| *рі- | індоєвропейська |
| pīpāre | латинська |
| рīkstēt «тс.» | латиська |
| pỹpti «пищати» | литовська |
| писок «писк, вереск» | македонська |
| piskaś | нижньолужицька |
| piepen «пищати» | нововерхньонімецька |
| paistě «пищить» | полабська |
| pisk | польська |
| piskъ | праслов’янська |
| piskati | праслов’янська |
| *pisčati | праслов’янська |
| *piskěti | праслов’янська |
| *piskěti | праслов’янська |
| писк | російська |
| пища́ть | російська |
| пи̑сак (чол. р.) | сербохорватська |
| пи̏ска «тс.» (жін. р.) | сербохорватська |
| pisk | словацька |
| písk «свисток, свист»«свистати» | словенська |
| pískati «свисток, свист»«свистати» | словенська |
| пискъ «свист, звук, тон» | старослов’янська |
| пискати «грати на сопілці» | українська |
| pépier «цвірінькати» | французька |
| pisk | чеська |
| pīkstiens «писк» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України