ПИПАК — ЕТИМОЛОГІЯ
пипа́к «мозоль»
через посередництво польської мови запозичено з німецької;
нім. Рípphacke «підколінний опух» складається з іменників Pipps «опух», який походить від іт. pipita «пипоть», що зводиться до лат. pituīta «сопля, гнійна рідина», спорідненого з гр. πĩαρ «жир», πίνω «жирний», дінд. pináḥ «тс.», стсл. питати «годувати», і Hacke «п’ята», спорідненого з снідерл. hac, hacke, гол. hak, фриз. hakke, дісл. hōkill «суглоб на задній нозі», лат. соха «стегно», дірл. coss «нога»;
п. pipak «хворобливий наріст на нозі коня»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
біба́к
пі́па
«наріст у коней»
піпа́к
«підколінна пухлина (у коня) Нед; наріст, ґуля ВеУг»
пупа́к
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| hak | голландська |
| πĩαρ «жир» | грецька |
| πίνω «жирний» | грецька |
| pináḥ «тс.» | давньоіндійська |
| coss «нога» | давньоірландська |
| hōkill «суглоб на задній нозі» | давньоісландська |
| pipita «пипоть» | італійська |
| pituīta «сопля, гнійна рідина» | латинська |
| соха «стегно» | латинська |
| Рípphacke «підколінний опух» | німецька |
| Hacke «п’ята» | німецька |
| pipak «хворобливий наріст на нозі коня» | польська |
| hac | середньонідерландська |
| hacke | середньонідерландська |
| питати «годувати» | старослов’янська |
| hakke | фризька |
| Pipps «опух» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України