ПИЛУ — ЕТИМОЛОГІЯ

пил «порох, курява»

псл. руlъ, утворене, очевидно, від іє. *р(h)ū- «дути», до якого зводяться також гр. φυσάω «дму, пихкаю, сопу», лит. рū˜sti «дути, віяти», лтс. рūst «тс.», псл. pyxati «дути, пихкати, сопіти», укр. пи́хкати;
менш певним є пов’язання з лат. pulvis «пил, дрібний пісок» (Machek ESJČ 502; Holub–Lyer 406);
р. пыль, бр. пыл, п. руł, ч. руl (бот.) «пилок», слц. рel’, pyl’ «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

запили́ти (бот.)
запи́льний (бот.)
запи́льник (бот.)
запи́лювач
обпили́ти
обпи́льний
обпи́льник
обпи́лювальний
обпи́лювач
опи́лки «обметиця»
пили́на
пилинкува́тий «пилуватий»
пили́ти
пи́лка «порошинка»
пило́вник «грифель»
пило́к (бот.)
пило́чня́ «пильовик»
пилува́тий
пи́льний «курний»
пильови́к
пилю́га́
пилюжи́на «порошина»
пилю́ка
пилю́ра «пилюка»
пиля́к (бот.)
пиля́ка
пиля́стий
припи́л
розпи́лювач
розпиля́ч «розпилювач»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
пыл білоруська
φυσάω «дму, пихкаю, сопу» грецька
*р(h)ū- «дути» індоєвропейська
pulvis «пил, дрібний пісок» латинська
рūst «тс.» латиська
рū˜sti «дути, віяти» литовська
руł польська
руlъ праслов’янська
pyxati «дути, пихкати, сопіти» праслов’янська
пыль російська
рel' «тс.» словацька
pyl' «тс.» словацька
пи́хкати українська
руl «пилок» (бот.) чеська

пи́ла́ «пилка; [лісопилка О]»

неприйнятне припущення (Fick KZ 22, 379) про зв’язок із лит. piáuti «різати», piū́klas «пилка»;
думка про спорідненість з лит. peĩlis «ніж», лтс. peĩlis, прус. peile «тс.» (Trautmann 210; Fraenkel 563; Mühl.–Endz. III 192) викликає сумнів;
псл. pila, запозичене з германських мов;
герм. *fīla (двн. днн. fīla «терпуг», нвн. Feile, дангл. fēol, fīl, англ. file «тс.») споріднене з лат. pingo, -ere «малювати; вишивати; прикрашати», гр. πικρός «гострий», дінд. piṁśáti «вирізує, вирубує», псл. рьsati, pisati, укр. писа́ти;
р. пила́ «пилка», бр. піла́, др. пила, п. вл. нл. ріłа, ч. pila, слц. рíla «тс.», болг. пила́ «терпуг», м. пила «пилка», схв. пи́ла «пилка; терпуг», слн. рíla «терпуг», стсл. пила «пилка»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ви́пилка
надпи́л
напи́лок
напи́льник
обпило́вник
обпи́лювач
опи́лок «обаполок»
перепи́лка
пилави́ни «тріски при пилянні дров»
пили́ння «тирса»
пи́лка
пилкува́тий «пилоподібний, з дрібними зубцями по краях»
пилни́к «терпуг»
пилови́ни
пилови́ння «тс.»
пилча́стий
пи́льни́к
пи́льня́ «приміщення, де пиляють деревину»
пильча́стий «тс.»
пиля́р
пиля́ти
підпи́лка
пі́дпи́лок
пропи́л
пропи́лка
ро́зпил
розпи́лювальний
розпи́лювач
спи́лок
Етимологічні відповідники

Слово Мова
file англійська
file англійська
піла́ білоруська
пила́ «терпуг» болгарська
ріłа верхньолужицька
*fīla (двн. днн. fīla «терпуг», нвн. Feile, дангл. fēol, fīl, англ. file «тс.») германські
πικρός «гострий» грецька
fīl давньоанглійська
fēol давньоанглійська
fīl давньоанглійська
fēol давньоанглійська
fīl давньоанглійська
fēol давньоанглійська
fīla давньоверхньонімецька
fīla давньоверхньонімецька
fīla давньоверхньонімецька
fīla давньоверхньонімецька
fīla давньоверхньонімецька
piṁśáti «вирізує, вирубує» давньоіндійська
fīla давньонижньонімецька
fīla давньонижньонімецька
fīla давньонижньонімецька
fīla давньонижньонімецька
fīla давньонижньонімецька
пила давньоруська
pingo латинська
peĩlis латиська
piáuti «різати» литовська
piū́klas «пилка» литовська
peĩlis «ніж» литовська
пила «пилка» македонська
ріłа нижньолужицька
Feile нововерхньонімецька
Feile нововерхньонімецька
Feile нововерхньонімецька
Feile нововерхньонімецька
ріłа польська
pila праслов’янська
рьsati праслов’янська
pisati праслов’янська
peile «тс.» прусська
пила́ «пилка» російська
пи́ла «пилка; терпуг» сербохорватська
рíla «тс.» словацька
рíla «терпуг» словенська
пила «пилка» старослов’янська
писа́ти українська
pila чеська
-ere «малювати; вишивати; прикрашати» ?

сопі́лка

псл. sopělь (sopělъka) «сопілка», похідне від sopěti «сопіти, з шумом дихати; дути в трубку»;
р. сопе́ль «сопілка», бр. [сапе́лка, сапёлка], р.-цсл. сопѣль, болг. [со́пелка] «тс.», схв. са̏пиле «дерев’яний духовий інструмент»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

сопі́вка
сопілка́р
сопілчи́на
сопі́льник
Етимологічні відповідники

Слово Мова
сапе́лка білоруська
со́пелка «тс.» болгарська
sopělь «сопілка» (sopělъka) праслов’янська
сопе́ль «сопілка» російська
сопѣль русько-церковнослов’янська
пиле «дерев’яний духовий інструмент» сербохорватська
сапёлка українська
sopěti «сопіти, з шумом дихати; дути в трубку» ?

пила́с «пила-риба, Squalus pristis» (іхт.)

похідне утворення від пила́;
назва зумовлена тим, що відростки по боках цієї риби схожі на зуби пили;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
пила́ ?

пила́чка «пильщик сосновий, Lophyrus pini (Tenthredo pini)» (ент., у сполученні [п. сосно́ва])

похідні утворення від пила́, пиля́ти;
назви зумовлені тим, що яйцеклад цих комах своєю формою нагадує пилку;
р. пили́льщик, слц. piliarka «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

пи́льщик «комаха родини tenthredinidae»
пилю́х «пильщик, Tenthredo»
пилюхо́вець «комаха Sasia tenthrediniformis»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
пили́льщик російська
piliarka «тс.» словацька
пила́ українська
пиля́ти українська

пиленя́ «індича, курча, гусеня»

псл. pilę звуконаслідувального походження, як і лит. рỹlė «качка», лтс. pĩle «тс.», прус. pille (вигук для підкликання качок);
пор. також крим.-тат. піli «курча» (Радлов IV 1338), тур. pilic̦ «тс.», чаг. біliч «молодий птах» (Радлов IV 1766);
вл. pilo «каченя», нл. pile «гусеня», полаб. peilŒ «курча», болг. м. пи́ле «курча; пташеня», схв. пи̏ле «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

піленя́ «курча»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
пи́ле «курча; пташеня» болгарська
pilo «каченя» верхньолужицька
піli «курча» кримсько-татарська
pĩle «тс.» латиська
рỹlė «качка» литовська
пи́ле «курча; пташеня» македонська
pile «гусеня» нижньолужицька
peilŒ «курча» полабська
pilę праслов’янська
pille (вигук для підкликання качок) прусська
пи̏ле «тс.» сербохорватська
pilic̦ «тс.» турецька
біliч «молодий птах» чагатайська

пильни́ця «комаха Xylota (Xylita?)» (ент.)

мотивація назви неясна;
пов’язане з пила́, пиля́ти (пор. нім. Sägefliege «тс.», букв. «пила-муха, пила-комаха»);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
Sägefliege німецька
пила́ українська
пиля́ти (пор. нім. Sägefliege «тс.», букв. «пила-муха, пила-комаха») українська

припи́лка «степовий дерихвіст, Glareola nordmanni (melanoptera) Fisch.» (орн.)

очевидно, похідне утворення від пил;
назва зумовлена тим, що цей птах гніздиться просто в ямках на солончаках, на ріллі, у степу або на піщаних косах, тобто в місцях з великою кількістю пилу (Птицы СССР 218; Воїнств.–Кіст. 55–56);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
пил українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України