ПИЛКОВІ — ЕТИМОЛОГІЯ
пил «порох, курява»
псл. руlъ, утворене, очевидно, від іє. *р(h)ū- «дути», до якого зводяться також гр. φυσάω «дму, пихкаю, сопу», лит. рū˜sti «дути, віяти», лтс. рūst «тс.», псл. pyxati «дути, пихкати, сопіти», укр. пи́хкати;
менш певним є пов’язання з лат. pulvis «пил, дрібний пісок» (Machek ESJČ 502; Holub–Lyer 406);
р. пыль, бр. пыл, п. руł, ч. руl (бот.) «пилок», слц. рel’, pyl’ «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
запили́ти
(бот.)
запи́льний
(бот.)
запи́льник
(бот.)
запи́лювач
обпили́ти
обпи́льний
обпи́льник
обпи́лювальний
обпи́лювач
опи́лки
«обметиця»
пили́на
пилинкува́тий
«пилуватий»
пили́ти
пи́лка
«порошинка»
пило́вник
«грифель»
пило́к
(бот.)
пило́чня́
«пильовик»
пилува́тий
пи́льний
«курний»
пильови́к
пилю́га́
пилюжи́на
«порошина»
пилю́ка
пилю́ра
«пилюка»
пиля́к
(бот.)
пиля́ка
пиля́стий
припи́л
розпи́лювач
розпиля́ч
«розпилювач»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пыл | білоруська |
| φυσάω «дму, пихкаю, сопу» | грецька |
| *р(h)ū- «дути» | індоєвропейська |
| pulvis «пил, дрібний пісок» | латинська |
| рūst «тс.» | латиська |
| рū˜sti «дути, віяти» | литовська |
| руł | польська |
| руlъ | праслов’янська |
| pyxati «дути, пихкати, сопіти» | праслов’янська |
| пыль | російська |
| рel' «тс.» | словацька |
| pyl' «тс.» | словацька |
| пи́хкати | українська |
| руl «пилок» (бот.) | чеська |
пило́чник «плаун звичайний, Lycopodium clavatum L.» (бот.)
похідне утворення від пило́к;
назва зумовлена тим, що спори цієї рослини (сім’яний пилок) збираються і широко використовуються, зокрема, вживаються в медицині для пересипання пілюль, а також як дитяча присипка;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пило́к | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України