ПЕТІ — ЕТИМОЛОГІЯ
петь «пек» (виг.)
результат видозміни вигуку пек, очевидно, зближеного з геть;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пек | українська |
| геть | українська |
пі́ти «співати»
сумнівне також виведення з кореня pi-k- (Mikl. EW 245; Горяев 290; Skok II 651);
не доведений зв’язок з гр. παιάν «пеан, спочатку – хоровий гімн», гот. faian «гудити, ганити», гр. ἔμπαιος «досвідчений, розумний» (Schrader Reallexikon I 187; Wiedemann BB 28, 38; Младенов 540);
зіставляється також (Ondruš Sl. Wortst. 118–119) з гіпотетичним псл. *рі- «бити» (пор. pila «пилка» та ін.);
очевидно, пов’язане з pojiti «поїти», piti «пити» (первісно як позначення обряду жертовного узливання або пісенного супроводу бенкету);
не зовсім ясне;
псл. pěti (‹ *poi-) «співати»;
р. петь, пою́, бр. пець, др. пѣти, п. piać «співати (про півня); прославляти», ст. piеć, ч. pěti «співати, оспівувати», слц. piet’ «оспівувати», полаб. р́ot, болг. пе́я, м. пее, схв. пе̏вати, пе̏ти, слн. péti, стсл. пѣти, поѭ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
непі́вний
(у виразі н. час «коли півні не співають, від півночі до світанку»)
пі́се́льник
«співак, той, хто пише або збирає пісні»
пі́се́нний
пі́се́нник
пі́сник
«співак»
пісника́р
«тс.»
пісни́ти
«співати»
піснь
«пісня»
пі́сня
пісня́р
пісня́рство
пі́яти
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пець | білоруська |
| пе́я | болгарська |
| faian «гудити, ганити» | готська |
| παιάν «пеан, спочатку -- хоровий гімн» | грецька |
| ἔμπαιος «досвідчений, розумний» | грецька |
| пѣти | давньоруська |
| пее | македонська |
| р́ot | полабська |
| piać «співати (про півня); прославляти» | польська |
| pojiti «поїти» | праслов’янська |
| piti «пити» (первісно як позначення обряду жертовного узливання або пісенного супроводу бенкету) | праслов’янська |
| pěti «співати» (‹ *poi-) | праслов’янська |
| петь | російська |
| пою́ | російська |
| пе̏вати | сербохорватська |
| пе̏ти | сербохорватська |
| piet' «оспівувати» | словацька |
| péti | словенська |
| пѣти | старослов’янська |
| поѭ | старослов’янська |
| pěti «співати, оспівувати» | чеська |
п'ять
іє. *penku̯e «п’ять», *penku̯tos «п’ятий»;
споріднене з лит. pеnkì «п’ять», peñktas «п’ятий», лтс. pìeci «п’ять», гот. двн. fimf, нвн. fünf, англ. five, дірл. cóic «тс.», cóiced «п’ятий», гол. pempe «п’ять», лат. quīnque «тс.», quīntus «п’ятий», гр. πέντε «п’ять», πέμπτος «п’ятий», алб. pesë «п’ять», вірм. hing, дінд. páñca, pañktíḥ «тс.», pañcatháḥ «п’ятий», ав. panča «п’ять», тох. А päñ «тс.», pant «п’ятий», В piś «п’ять», рiñkte «п’ятий»;
псл. pętь, похідне від pętъ «п’ятий»;
р. пять, бр. пяць, др. пять, п. pięć, ч. pět, слц. pät’, вл. pjeć, нл. pěś, полаб. pąt, болг. пет, м. пет, [пент], схв. пе̑т, слн. pét, стсл. пѧть;
Фонетичні та словотвірні варіанти
п'ята́к
п'ятачо́к
«п’ятаки»
п'ята́шний
«вартий п’ятака»
п'ятери́к
«міра або предмет з п’яти частин; п’ятикінна упряжка»
п'ятери́ця
«ляпас»
п'я́те́ро
п'я́тий
п'яти́на
«п’ята частина»
п'яті́рка
п'ятірни́й
п'ятірня́
п'яті́рочник
п'я́тка
п'я́ток
«п’ятка (гроші)»
п'я́туха
«гречка, посіяна на п’ятий тиждень після Світлої неділі»
п'ятчи́на
«п’ять карбованців»
петере́нка
«дитяча іграшка»
петерня́
«копа, що складається з 50 снопів; п’ять пальців руки»
петечо́к
«місце для смолокуріння»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| panča «п’ять» | авестійська |
| pesë «п’ять» | албанська |
| five | англійська |
| пяць | білоруська |
| пет | болгарська |
| pjeć | верхньолужицька |
| hing | вірменська |
| pempe «п’ять» | голландська |
| fimf | готська |
| πέντε «п’ять» | грецька |
| πέμπτος «п’ятий» | грецька |
| fimf | давньоверхньонімецька |
| páñca | давньоіндійська |
| pañktíḥ «тс.» | давньоіндійська |
| pañcatháḥ «п’ятий» | давньоіндійська |
| cóic «тс.» | давньоірландська |
| cóiced «п’ятий» | давньоірландська |
| пять | давньоруська |
| *penku̯e «п’ять» | індоєвропейська |
| *penku̯tos «п’ятий» | індоєвропейська |
| quīnque «тс.» | латинська |
| quīntus «п’ятий» | латинська |
| pìeci «п’ять» | латиська |
| pеnkì «п’ять» | литовська |
| peñktas «п’ятий» | литовська |
| пет | македонська |
| пент | македонська |
| pěś | нижньолужицька |
| fünf | нововерхньонімецька |
| pąt | полабська |
| pięć | польська |
| pętь | праслов’янська |
| pętъ «п’ятий» | праслов’янська |
| пять | російська |
| пе̑т | сербохорватська |
| pät' | словацька |
| pét | словенська |
| пѧть | старослов’янська |
| päñ «тс.» | тохарська А |
| pant «п’ятий» | тохарська А |
| piś «п’ять» | тохарська В |
| рiñkte «п’ятий» | тохарська В |
| pět | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України