ПЕТЕЛЬКИ — ЕТИМОЛОГІЯ

петля́

псл. *рętьlja або реtьlja, petьlь;
загальноприйнятої етимології не має;
пов’язується (Преобр. ІІ 52; Соболевский Лекции 82; Горяев 258; Младенов 420; Machek ESJČ 447) з рęti «п’ясти», рǫto «путо»;
виводиться також як запозичення (Фасмер ІІІ 252; Matzenauer LF 12, 336–337; Uhlenbeck AfSlPh 15, 105) від герм. *fetil- (пор. дісл. fetill «кайдани, пута», двн. feӡӡil «тс.», нвн. fassen «хапати»);
р. пе́тля́, бр. пятля́, др. петля, п. рętla, ч. petlice «накладка для висячого замка; гачок на дверях», болг. пете́лка, м. петелка, схв. пе̏тља, слн. pêntlja, стсл. петла;
Фонетичні та словотвірні варіанти

пете́лька
пете́льник
петли́ти
петли́ця
петлюва́ти
петля́стий
петля́ти
Етимологічні відповідники

Слово Мова
пятля́ білоруська
пете́лка болгарська
*fetil- (пор. дісл. fetill «кайдани, пута», двн. feӡӡil «тс.», нвн. fassen «хапати») германські
feӡӡil давньоверхньонімецька
fetill давньоісландська
fetill давньоісландська
петля давньоруська
петелка македонська
fassen нововерхньонімецька
рętla польська
*рętьlja праслов’янська
petьlь праслов’янська
реtьlja праслов’янська
реtьlja праслов’янська
реtьlja праслов’янська
реtьlja праслов’янська
рęti «п’ясти» праслов’янська
рǫto «путо» праслов’янська
пе́тля́ російська
пе̏тља сербохорватська
pêntlja словенська
петла старослов’янська
petlice «накладка для висячого замка; гачок на дверях» чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України