ПЕРІВ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
пер «харіус, Thymallus vexillifer (Salmo thymallus)» (іхт.)
назва могла бути зумовлена подібністю довгого спинного плавника цієї риби до пера;
очевидно, пов’язане з перо́;
Фонетичні та словотвірні варіанти
пері́й
«тс.»
пир
«Thymallus thymallus L.»
пирьок
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| перо́ | українська |
пери «груша звичайна, Pyrus communis L.» (бот.)
запозичення зі східнороманських мов;
рум. молд. páră «груша (плід)», păr «груша (дерево)», зводяться до лат. pirum «груша (плід)», pirus «груша (дерево)», запозиченого з невідомого джерела, як і гр. ἄπιον «груша (плід)»,ἄπιος «груша (дерево)»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ἄπιον «груша (плід)» | грецька |
| ἄπιος «груша (дерево)» | грецька |
| pirum «груша (плід)» | латинська |
| pirus «груша (дерево)» | латинська |
| páră «груша (плід)» | молдавська |
| păr | молдавська |
| păr | молдавська |
| păr | молдавська |
| páră «груша (плід)» | румунська |
| păr «груша (дерево)» | румунська |
пе́рі «(у перській міфології) добра фея»
запозичено з перської мови, можливо, через англійську (англ. peri «тс.»);
перс. pärī «ангел, фея» виникло з сперс. parīk «тс.», що походить від ав. pairikā «прекрасна жінка, яка спокушує побожного чоловіка», пов’язаного, очевидно, з гебр. pīléghesh «наложниця, коханка», арам. pīlaqtā́, гр. παλλακή «тс.»;
р. болг. пе́ри, бр. пе́ры, п. ч. peri;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| pairikā «прекрасна жінка, яка спокушує побожного чоловіка» | авестійська |
| pīlaqtā́ | арамейська |
| пе́ры | білоруська |
| пе́ри | болгарська |
| pīléghesh «наложниця, коханка» | гебрайська |
| παλλακή «тс.» | грецька |
| pärī «ангел, фея» | перська |
| peri | польська |
| пе́ри | російська |
| parīk «тс.» | середньоперська |
| peri | чеська |
о́пера (вид музичного мистецтва)
іт. opera «тс.» походить від лат. opera «праця, твір», мн. від opus (род. в. operis), пов’язаного з ops (род. в. opis) «сила, влада, могутність, здоров’я, багатство», спорідненим з дінд. ápaḥ «робота», ā́pas- «тс.; релігійний акт», двн. uoben «починати роботу, практикувати», нвн. üben «практикувати»;
запозичення з італійської мови;
р. бр. болг. м. о́пера, п. ч. слц. opera, схв. о̏пера, слн. ópera;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| о́пера | білоруська |
| о́пера | болгарська |
| uoben «починати роботу, практикувати» | давньоверхньонімецька |
| ápaḥ «робота» | давньоіндійська |
| opera «тс.» | італійська |
| opera «праця, твір» | латинська |
| о́пера | македонська |
| üben «практикувати» | нововерхньонімецька |
| opera | польська |
| о́пера | російська |
| пера | сербохорватська |
| opera | словацька |
| ópera | словенська |
| opera | чеська |
| від opus (род. в. operis) | ? |
| opis «сила, влада, могутність, здоров’я, багатство» | ? |
| ā́pas- «тс.; релігійний акт» | ? |
пра́ти «мити (одяг, білизну); періщити (про дощ); [бити, лупцювати]»
псл. pьrati «бити; бити праником (білизну)», пов’язане чергуванням голосних з *perti «відбивати»;
споріднене з лит. per̃ti «бити, хльоскати лазневим віником», лтс. pḕrt «тс.», вірм. harkanem «б’ю»;
р. [прать] «тиснути, давити, витискати; прати, бити праником», бр. праць «бити праником (білизну); бити», др. пьрати «прати», п. prać «прати; бити», ч. práti, слц. prat’ «тс.», вл. prać «бити», нл. praś «бити; прати», полаб. perĕ «пере», болг. пера́ «перу», м. пере «пере, миє», схв. пра̏ти «мити; прати; (перен.) виправдовувати», слн. práti «мити, прати», цсл. пьрати «бити праником (білизну), прати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
невипра́нець
«брудна людина, замазура»
перепи́ра́нка
«зношена сорочка, яку надягають, поки переться інша»
перепіра́нка
«сорочка, що порвалася від прання»
підпрани́че
«частина білизни, яка кладеться за один раз під праник»
пра́йник
«праник»
пра́ло
«місце на річці, де перуть білизну»
пра́льний
пра́льник
«той, що пере; [праник]»
пра́льня
пра́ля
пра́ни́к
праничо́к
«пуголовок»
(зоол.)
пра́нка
«прання; [випрана чиста сорочка Нед]»
пра́нни́к
«праник»
пра́тва́
«місце на річці, де перуть білизну»
праття́
«прання»
прач
«праник; [пуголовок ЛексПол; нитка з грубої вовни Л]»
пра́чик
«пуголовок»
пра́чити
«бити праником білизну, полотно»
пра́чка
«праля; [дошка, на якій перуть білизну; прилад для прання білизни на подвір’ї Л]»
прачка́р
«той, що пере»
прачка́рня
«пральня»
прачківня́
«тс.»
прачку́н
«помічник пралі»
пра́чна
«місце на річці, де перуть білизну»
прачува́ти
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| праць «бити праником (білизну); бити» | білоруська |
| пера́ «перу» | болгарська |
| prać «бити» | верхньолужицька |
| harkanem «б’ю» | вірменська |
| пьрати «прати» | давньоруська |
| pḕrt «тс.» | латиська |
| per̃ti «бити, хльоскати лазневим віником» | литовська |
| пере «пере, миє» | македонська |
| praś «бити; прати» | нижньолужицька |
| perĕ «пере» | полабська |
| prać «прати; бити» | польська |
| pьrati «бити; бити праником (білизну)» | праслов’янська |
| *perti «відбивати» | праслов’янська |
| прать «тиснути, давити, витискати; прати, бити праником» | російська |
| пра̏ти «мити; прати; (перен.) виправдовувати» | сербохорватська |
| prat' «тс.» | словацька |
| práti «мити, прати» | словенська |
| пьрати «бити праником (білизну), прати» | церковнослов’янська |
| práti | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України