ПЕРЦЮВАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
пе́рець «Piper L.» (бот.)
псл. pьpьrь;
запозичення з латинської мови;
лат. piper «перець» походить від гр. πέπερι «тс.», що зводиться до дінд. pippalīˊ «зернина перцю»;
р. пе́рец, бр. пе́рац, др. пьпьрь, пьрьць, п. pieprz, ч. pepř, слц. [piepor, peper, piper], вл. popjeŕ, нл. pepjeŕ, болг. пипе́р, м. пипер, схв. [па̏пар], слн. pôper, стсл. пьпьрь;
Фонетичні та словотвірні варіанти
пе́речниця
«невеличка посудина на перець»
перце́вий
перце́ві
«Piperaceae»
перці́вка
(вид горілки)
перцьови́й
перцюва́ти
«гарячкувати; лаяти когось»
перцю́га
«перець стручковий однорічний, Capsicum annuum L.»
(бот.)
перчакі́вка
«перцівка»
перча́нка
«перечниця»
перчанни́к
(вид печива з перцем та іншими спеціями)
пе́рчик
перчи́на
пе́рчи́ти
перчи́ця
«стручковий перець»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пе́рац | білоруська |
| пипе́р | болгарська |
| popjeŕ | верхньолужицька |
| πέπερι «тс.» | грецька |
| pippalīˊ «зернина перцю» | давньоіндійська |
| пьпьрь | давньоруська |
| пьрьць | давньоруська |
| piper «перець» | латинська |
| пипер | македонська |
| pepjeŕ | нижньолужицька |
| pieprz | польська |
| pьpьrь | праслов’янська |
| пе́рец | російська |
| па̏пар | сербохорватська |
| piepor | словацька |
| peper | словацька |
| piper | словацька |
| pôper | словенська |
| пьпьрь | старослов’янська |
| pepř | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України