ПЕРЦЕВОЇ — ЕТИМОЛОГІЯ

пе́рець «Piper L.» (бот.)

псл. pьpьrь;
запозичення з латинської мови;
лат. piper «перець» походить від гр. πέπερι «тс.», що зводиться до дінд. pippalīˊ «зернина перцю»;
р. пе́рец, бр. пе́рац, др. пьпьрь, пьрьць, п. pieprz, ч. pepř, слц. [piepor, peper, piper], вл. popjeŕ, нл. pepjeŕ, болг. пипе́р, м. пипер, схв. [па̏пар], слн. pôper, стсл. пьпьрь;
Фонетичні та словотвірні варіанти

пе́речниця «невеличка посудина на перець»
перце́вий
перце́ві «Piperaceae»
перці́вка (вид горілки)
перцьови́й
перцюва́ти «гарячкувати; лаяти когось»
перцю́га «перець стручковий однорічний, Capsicum annuum L.» (бот.)
перчакі́вка «перцівка»
перча́нка «перечниця»
перчанни́к (вид печива з перцем та іншими спеціями)
пе́рчик
перчи́на
пе́рчи́ти
перчи́ця «стручковий перець»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
пе́рац білоруська
пипе́р болгарська
popjeŕ верхньолужицька
πέπερι «тс.» грецька
pippalīˊ «зернина перцю» давньоіндійська
пьпьрь давньоруська
пьрьць давньоруська
piper «перець» латинська
пипер македонська
pepjeŕ нижньолужицька
pieprz польська
pьpьrь праслов’янська
пе́рец російська
па̏пар сербохорватська
piepor словацька
peper словацька
piper словацька
pôper словенська
пьпьрь старослов’янська
pepř чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України