ПЕРХОТЬ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
парх «заразне шкірне захворювання»
запозичення з польської мови;
п. parch «парші, пархи», parchy «тс.» споріднене з нл. parch «тс.», р. [перх] «лупа», [перша́], пе́рхоть «тс.», укр. [пе́рхнути] «ставати трухлим, крихким»;
р. парх, парш(а́), паршь, бр. парша́, [па́рхі];
Фонетичні та словотвірні варіанти
парха́тий
парха́ч
«паршивець, шолудивець»
парха́чий
па́рхи
«тс.»
парши́вець
парши́вий
парши́віти
парши́вка
(назва певного сорту вовни)
парши́вний
парши́ня
«волосся»
па́рші
паршівки́
«вид груш із шершавими плодами»
паршу́к
«паршивець»
спаркані́ти
«попаршивіти»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| парша́ | білоруська |
| па́рхі | білоруська |
| parch «тс.» | нижньолужицька |
| parch «парші, пархи» | польська |
| parchy «тс.» | польська |
| перх «лупа» | російська |
| перша́ | російська |
| пе́рхоть «тс.» | російська |
| парх | російська |
| парш(а́) | російська |
| паршь | російська |
| пе́рхнути «ставати трухлим, крихким» | українська |
пи́рхати «шумно випускати повітря з ніздрів чи рота; судорожно кашляти»
остаточно не з’ясоване;
вважається звуконаслідувальним утворенням (Фасмер ІІІ 247);
висловлювалося також припущення (Преобр. ІІ 48–49; Brückner 410–411) про зв’язок з коренем *perx-/*porx- ‹ *pers-, тим самим, що і в персть, пе́рхоть, по́рох, причому вважалося, що первісним значенням тут було «з кашлем виділяти бризки», можливо, пов’язане з [при́хати] «кашляти» (пор.);
р. перха́ть «кашляти», бр. пы́рхаць «пирхати», пе́рхаць «кашляти», п. [pierszeń] «чихотна трава, тисячолисник», ч. prchati «прискати», слц. prchúl’at’ «кашляти», болг. пръ́хам «пирхаю», слн. pŕhati «пирхати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
запи́рханий
«який задихався»
перха́ти
«кашляти»
перхота
«лоскотання в горлі»
пирхо́та
«тс.; кашель»
поперхну́тися
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пы́рхаць «пирхати» | білоруська |
| пе́рхаць «кашляти» | білоруська |
| пръ́хам «пирхаю» | болгарська |
| *perx-/*porx- | індоєвропейська |
| pierszeń «чихотна трава, тисячолисник» | польська |
| перха́ть «кашляти» | російська |
| prchúl'at' «кашляти» | словацька |
| pŕhati «пирхати» | словенська |
| персть | українська |
| пе́рхоть | українська |
| по́рох | українська |
| при́хати «кашляти» (пор.) | українська |
| prchati «прискати» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України