ПЕРУНОМ — ЕТИМОЛОГІЯ

Перу́н (бог дощу, грому та блискавки в слов’янській міфології)

непереконливе виведення (Stender-Petersen 269) псл. Perunъ з гот. *Faírhūns (пор. гот. faírguni «гори»), а також припущення (Korsch RSl 4, 179; Mikkola Berühr. 101; Pedersen ВВ 20, 228–229; Vasmer RSl 4, 179) про запозичення цього слова з мови іллірійців;
сумнівне з фонетичного погляду пов’язання (Mikkola IF 8, 303) з гр. κεραυνός «грім, блискавка», букв. «той, хто б’є, руйнує», κεραΐζω «руйную, спустошую; вбиваю», дінд. сṛṇā́ti «роздрібнює»;
проте можливе й зворотне перенесення;
назва бога виникла, очевидно, з назви грому perunъ, пов’язаної з рьrati «бити, ударяти»;
псл. Perunъ;
р. Перу́н, перу́н (заст.) «грім, блискавка», бр. Пяру́н, пяру́н «грім», др. Перунъ, п. Piorun, piorun «грім», ч. Perun, perun «грім», слц. Perún, полаб. Peräunedån «четвер» (калька нім. Donnerstag), схв. Perun;
Фонетичні та словотвірні варіанти

пе́рім «грім»
пе́рум
пе́ру́н «тс.»
перуня́к «фульгурит» (мін.)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
Пяру́н білоруська
пяру́н «грім» білоруська
*Faírhūns (пор. гот. faírguni «гори») готська
faírguni готська
κεραυνός «грім, блискавка» грецька
κεραΐζω «руйную, спустошую; вбиваю» грецька
сṛṇā́ti «роздрібнює» давньоіндійська
Перунъ давньоруська
Donnerstag німецька
Donnerstag німецька
Donnerstag німецька
Donnerstag німецька
Peräunedån «четвер» (калька нім. Donnerstag) полабська
Piorun «грім» польська
piorun «грім» польська
Perunъ праслов’янська
рьrati «бити, ударяти» праслов’янська
perunъ праслов’янська
perunъ праслов’янська
Perunъ праслов’янська
Перу́н російська
перу́н «грім, блискавка» (заст.) російська
Perun сербохорватська
Perún словацька
Perun «грім» чеська
perun «грім» чеська

Во́лос «давньоруський язичеський бог худоби»

ряд учених розрізняли імена Во́лос і Ве́лес і вважали їх назвами різних богів (Фасмер І 287), але більше підстав вважати їх варіантами одного імені бога, якому стародавні слов’яни приписували мирні, господарські функції;
якщо назви богів Стрибо́г і Перу́н мають відповідності в інших індоєвропейських мовах, то ім’я Во́лос/Ве́лес є виключно слов’янським терміном, утвореним, очевидно, від псл. *vels-/*vols-, пов’язаного з *volstь «власть, влада», *volděti «володіти»;
р. Во́лос, Ве́лес, др. Волосъ, Велесъ «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

Ве́лес «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
Волосъ давньоруська
*vels-/*vols- праслов’янська
Во́лос російська
Ве́лес українська
Велесъ «тс.» українська
Во́лос ?
Ве́лес ?
Стрибо́г ?
Перу́н ?
Во́лос ?
Ве́лес ?
*volstь «власть, влада» ?
*volděti «володіти» ?

ко́рок «пробка, вторинна покривна тканина рослин (зокрема у пробкового дуба); затичка»

пов’язуються також (SW II 475; БЕР II 639–640; Bern. I 570) з лат. cortex «кора» (форма alcorque через ар. магребі qurq), спорідненим з псл. kora «тс.», укр. кора́;
здебільшого тлумачаться як похідні утворення від лат. quercus «пробковий дуб» (‹*perku-s), що, як і споріднені двн. forha «сосна, Pinus L.», дангл. furh, дісл. fura «тс.», пгерм. *forhu- та, можливо, лит. ст. perkúnas «божество грози, блискавка», прус. percunis «грім» і сл. Perunъ «Перун», укр. перу́н «грім», продовжує іє. *perko-/ perku- «дуб»;
нвн. Kork «пробка», снн. korck «пробкове дерево» (з 1419) пов’язані з гол. kurk «пробка; коркова маса», утвореним від ісп. corcho «кора пробкового дуба; коркова маса, пробка» або alcorque «коркова підошва чи черевик; жіноче взуття з корковою підошвою», що є словами не зовсім ясного походження;
запозичено з німецької мови, можливо, через польське посередництво;
р. ко́рка (бот.) «пробка, омертвілий зовнішній шар у деяких рослин», ст. корка «пробка (для гармат)» (1697), бр. ко́рак «пробка», [ко́рка], п. korek «тс.», ст. korka «пробкове дерево», ч. korek (рідк. kork) «пробка», слц. korok «тс.», вл. kork «пробкове дерево», болг. корк «кора пробкового дуба, пробка», схв. кȍрк «пробка»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

відкорко́вувати
закорко́вувати
ко́рко́вий «зроблений з пробки; який виробляє затички»
ко́рко́вий дуб «пробковий дуб, Quercus suber L.»
коркува́ти «закупорювати»
ко́рочок «маленька затичка»
розкорко́вувати
Етимологічні відповідники

Слово Мова
qurq (магребі) арабська
ко́рак «пробка» білоруська
ко́рка білоруська
корк «кора пробкового дуба, пробка» болгарська
kork «пробкове дерево» верхньолужицька
kurk «пробка; коркова маса» голландська
furh давньоанглійська
forha «сосна, Pinus L.» давньоверхньонімецька
fura «тс.» давньоісландська
*perk<SUP>u̯</SUP>o- «дуб» індоєвропейська
perk<SUP>u̯</SUP>u- індоєвропейська
corcho «кора пробкового дуба; коркова маса, пробка» іспанська
alcorque «коркова підошва чи черевик; жіноче взуття з корковою підошвою» іспанська
cortex «кора» (форма alcorque через ар. магребі qurq) латинська
alcorque латинська
quercus «пробковий дуб» (‹*perk$uu-s) латинська
*perk<SUP>u̯</SUP>u-s латинська
perkúnas «божество грози, блискавка» (ст.) литовська
Kork «пробка» нововерхньонімецька
korek «тс.» польська
korka «пробкове дерево» (ст.) польська
*forhu- прагерманська
kora «тс.» праслов’янська
percunis «грім» прусська
ко́рка «пробка, омертвілий зовнішній шар у деяких рослин» (бот.) російська
корка «пробка (для гармат)» (1697)(ст.) російська
кȍрк «пробка» сербохорватська
korck «пробкове дерево» (з 1419) середньонижньонімецька
Perunъ «Перун» слов’янські
korok «тс.» словацька
кора́ українська
перу́н «грім» українська
korek «пробка» (рідк. kork) чеська

Перку́н «Перун» (міф.)

очевидно, пов’язане з Перу́н;
споріднене з лит. perkū́nas «грім», лтс. pērkons, прус. Percunis «тс.»;
балтійські слова, для яких встановлюється первісне значення «дубовий бог», часто пов’язують (Гамкрелидзе–Иванов 615, 792–793; Fraenkel ZfSlPh 20, 59; Walde–Hofm. II 402–403; Uhlenbeck 158) з дісл. Fjǫrgynn (назва певного бога), Fjǫrgyn «мати Тора», гот. faírguni «скеля», лат. quercus «дуб», алб. perëndi «бог»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
perëndi «бог» албанська
faírguni «скеля» готська
Fjǫrgynn (назва певного бога) давньоісландська
Fjǫrgyn «мати Тора» давньоісландська
quercus «дуб» латинська
pērkons латиська
perkū́nas «грім» литовська
Percunis «тс.» прусська
Перу́н українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України