ПЕРТЬ — ЕТИМОЛОГІЯ

перть «гірська овеча стежка»

псл.ьr̥tь, очевидно, пов’язане чергуванням голосних з *perti «іти, просуватися, не рахуючись з перешкодами»;
р. [перть] «тс.», п. [реrć] «крута гірська стежка», ч. слц. prt’ «лісова стежка», болг. пърти́на «стежка в снігу», схв. пр̑т «шлях по снігу», пр̀тина, пртѝна «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

пирть «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
пърти́на «стежка в снігу» болгарська
реrć «крута гірська стежка» польська
*р<SUP>ь</SUP>r̥tь праслов’янська
*perti «іти, просуватися, не рахуючись з перешкодами» праслов’янська
перть «тс.» російська
пр̑т «шлях по снігу» сербохорватська
пр̀тина сербохорватська
пртѝна «тс.» сербохорватська
prt' «лісова стежка» словацька
prt' «лісова стежка» чеська

па́перть «церковний ґанок»

загальноприйнятої етимології не має;
зіставляється з р. [перть] «жила карельська хата», др. пьрть «лазня», спорідненими з лит. pírtis «лазня», лтс. pìrts «тс.» і пов’язаними з псл. *perti «бити», рьrati «тс.», укр. пе́рти, пра́ти, а також з р. попира́ть «топтати»;
тобто первісне значення було «місце, яке топтали, на якому стояли ногами»;
за іншою точкою зору (Meillet Études 287, 302; Горяев 248), являє собою подвоєний корінь *per- із суфіксом -ti- (як у дінд. píparti «(він) наводить, виводить, рятує») і споріднене з гр. πείρω «проколюю, пронизую», περάω «переїжджаю, перепливаю, переходжу», πόρος «прохід» тощо;
р. па́перть, бр. па́перць, др. папьртъ, папьрть, болг. папрът, стсл. папрътъ;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
па́перць білоруська
папрът болгарська
πείρω «проколюю, пронизую» грецька
περάω «переїжджаю, перепливаю, переходжу» грецька
πόρος «прохід» грецька
píparti (як у дінд. píparti «(він) давньоіндійська
пьрть «лазня» давньоруська
папьртъ давньоруська
папьрть давньоруська
pìrts «тс.» латиська
pírtis «лазня» литовська
*perti «бити» праслов’янська
рьrati «тс.» праслов’янська
перть «жила карельська хата» російська
попира́ть «топтати» російська
па́перть російська
папрътъ старослов’янська
пе́рти українська
пра́ти українська

пе́рі́я «ряд (будинків), бік (вулиці) СУМ, Нед; вулиця в місті; ринок О»

пов’язується (Фасмер III 240) з стсл. перѫ «лечу, рухаюсь», укр. [перть] «стежка, по якій ганяють овець»;
п. pierzeja «тс.», як і ч. peřej «поріг (річковий)», слц. perej «тс.», задовільної етимології не має;
запозичення з польської мови;
бр. ст. перея, перия «бік вулиці»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
перея (ст.) білоруська
перия «бік вулиці» білоруська
pierzeja «тс.» польська
perej «тс.» словацька
перѫ «лечу, рухаюсь» старослов’янська
перть «стежка, по якій ганяють овець» українська
peřej «поріг (річковий)» чеська

пе́рчити «запліднювати самицю» (про цапів)

псл.ьr̥kati «паруватися, злягатися» (про тварин), пов’язане з *роrsę «порося»;
споріднене з дінд. spṛśáti «дотикається», лит. bur̃kštis «паруватися» (про кіз та овець), лат. porcus «свиня»;
ч. [prčiti se] «бігатися, паруватися» (про кіз), [prča] «коза», prskati se «паруватися» (про кіз), слц. prčit’ sa «надиматися», prskač «цап», болг. пъ́рцам «злягаюся» (про тварин), пърч «цап», пръч «тс.», схв. pȑcati se «злягатися» (про кіз), пр̏ч «баран, цап», слн. рŕč «цап»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

перть «цап»
перч «тс.»
пірчу́н «молодий цап»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
пъ́рцам «злягаюся» (про тварин) болгарська
пърч «цап» болгарська
пръч «тс.» болгарська
spṛśáti «дотикається» давньоіндійська
porcus «свиня» латинська
bur̃kštis «паруватися» (про кіз та овець) литовська
*р<SUP>ь</SUP>r̥kati «паруватися, злягатися» (про тварин) праслов’янська
*роrsę «порося» праслов’янська
pȑcati se «злягатися» (про кіз) сербохорватська
пр̏ч «баран, цап» сербохорватська
prčit' sa «надиматися»«цап» словацька
prskač «надиматися»«цап» словацька
рŕč «цап» словенська
prčiti se «бігатися, паруватися» (про кіз) чеська
prča «коза»«паруватися» (про кіз) чеська
prskati se «коза»«паруватися» (про кіз) чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України