ПЕРТЬ — ЕТИМОЛОГІЯ

псл. *р^ьr̥tь, очевидно, пов’язане чергуванням голосних з *perti «іти, просуватися, не рахуючись з перешкодами»;

р. [перть] «тс.», п. [реrć] «крута гірська стежка», ч. слц. prt’ «лісова стежка», болг. пърти́на «стежка в снігу», схв. пр̑т «шлях по снігу», пр̀тина, пртѝна «тс.»;

загальноприйнятої етимології не має;

зіставляється з р. [перть] «жила карельська хата», др. пьрть «лазня», спорідненими з лит. pírtis «лазня», лтс. pìrts «тс.» і пов’язаними з псл. *perti «бити», рьrati «тс.», укр. пе́рти, пра́ти, а також з р. попира́ть «топтати»;

тобто первісне значення було «місце, яке топтали, на якому стояли ногами»;

за іншою точкою зору (Meillet Études 287, 302; Горяев 248), являє собою подвоєний корінь *per- із суфіксом -ti- (як у дінд. píparti «(він) наводить, виводить, рятує») і споріднене з гр. πείρω «проколюю, пронизую», περάω «переїжджаю, перепливаю, переходжу», πόρος «прохід» тощо;

р. па́перть, бр. па́перць, др. папьртъ, папьрть, болг. папрът, стсл. папрътъ;

пов’язується (Фасмер III 240) з стсл. перѫ «лечу, рухаюсь», укр. [перть] «стежка, по якій ганяють овець»;

п. pierzeja «тс.», як і ч. peřej «поріг (річковий)», слц. perej «тс.», задовільної етимології не має;

запозичення з польської мови;

бр. ст. перея, перия «бік вулиці»;

псл. *р^ьr̥kati «паруватися, злягатися» (про тварин), пов’язане з *роrsę «порося»;

споріднене з дінд. spṛśáti «дотикається», лит. bur̃kštis «паруватися» (про кіз та овець), лат. porcus «свиня»;

ч. [prčiti se] «бігатися, паруватися» (про кіз), [prča] «коза», prskati se «паруватися» (про кіз), слц. prčit’ sa «надиматися», prskač «цап», болг. пъ́рцам «злягаюся» (про тварин), пърч «цап», пръч «тс.», схв. pȑcati se «злягатися» (про кіз), пр̏ч «баран, цап», слн. рŕč «цап»;