ПЕРСТЕНИК — ЕТИМОЛОГІЯ
перст «палець руки»
псл. *рьr̥stъ «палець»;
споріднене з лит. ріr̃štas, лтс. рìrksts, прус. pirsten «тс.», а також, очевидно, з двн. first «гребінь даху», снн. vorst «стовп», лат. postis «тс.», дінд. рṛṣṭhám «хребет, вершина», ав. paršta- «спина»;
іє. *(s)per- «дотикатися, спиратися»;
менш переконливе пов’язання (Wiedemann BB 27, 229; Machek Recherches 59–60; Schuster-Šewc 1137) з псл. *рьr̥sь, *рьr̥sі «груди», укр. пе́рса;
р. перст, др. пьрстъ, п. parst, ч. слц. prst, вл. porst, полаб. рårstėn «перстень», болг. пръст, м. прст, схв. пр̏ст, слн. рr̂st, стсл. пръстъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
напе́рсник
«онучка (для пальців ніг)»
напе́рсниця
«тс.»
напе́рсток
«захисний ковпачок на палець при шитті; залізне кільце, яким коса кріпиться до кісся; [перстень Л]»
пе́рсний
«перстеневий»
пе́рсник
«перстенець»
пе́рсні
(мн.)
перстене́вий
перстене́ць
персте́ник
перстени́на
«тс.»
перстени́на
«перстень»
персте́ні
«персні»
пе́рстень
«обручка, каблучка; [наперсток ДзАтл І]»
перстенюва́тий
«кільцеподібний, перснеподібний»
персти́на
«тс.»
пе́рстінь
персті́ня
«персні»
(зб.)
персть
«тс.»
пири́стень
«перстень»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
paršta- «спина» | авестійська |
пръст | болгарська |
porst | верхньолужицька |
first «гребінь даху» | давньоверхньонімецька |
рṛṣṭhám «хребет, вершина» | давньоіндійська |
пьрстъ | давньоруська |
*(s)per- «дотикатися, спиратися» | індоєвропейська |
postis «тс.» | латинська |
рìrksts | латиська |
ріr̃štas | литовська |
прст | македонська |
рårstėn «перстень» | полабська |
parst | польська |
*р<SUP>ь</SUP>r̥stъ «палець» | праслов’янська |
*р<SUP>ь</SUP>r̥sь | праслов’янська |
*р<SUP>ь</SUP>r̥sі «груди» | праслов’янська |
pirsten «тс.» | прусська |
перст | російська |
пр̏ст | сербохорватська |
vorst «стовп» | середньонижньонімецька |
prst | словацька |
рr̂st | словенська |
пръстъ | старослов’янська |
пе́рса | українська |
prst | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України