ПЕРСТЕНИК — ЕТИМОЛОГІЯ

перст «палець руки»

псл.ьr̥stъ «палець»;
споріднене з лит. ріr̃štas, лтс. рìrksts, прус. pirsten «тс.», а також, очевидно, з двн. first «гребінь даху», снн. vorst «стовп», лат. postis «тс.», дінд. рṛṣṭhám «хребет, вершина», ав. paršta- «спина»;
іє. *(s)per- «дотикатися, спиратися»;
менш переконливе пов’язання (Wiedemann BB 27, 229; Machek Recherches 59–60; Schuster-Šewc 1137) з псл.ьr̥sь, *рьr̥sі «груди», укр. пе́рса;
р. перст, др. пьрстъ, п. parst, ч. слц. prst, вл. porst, полаб. рårstėn «перстень», болг. пръст, м. прст, схв. пр̏ст, слн. рr̂st, стсл. пръстъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти

напе́рсник «онучка (для пальців ніг)»
напе́рсниця «тс.»
напе́рсток «захисний ковпачок на палець при шитті; залізне кільце, яким коса кріпиться до кісся; [перстень Л]»
пе́рсний «перстеневий»
пе́рсник «перстенець»
пе́рсні (мн.)
перстене́вий
перстене́ць
персте́ник
перстени́на «тс.»
перстени́на «перстень»
персте́ні «персні»
пе́рстень «обручка, каблучка; [наперсток ДзАтл І]»
перстенюва́тий «кільцеподібний, перснеподібний»
персти́на «тс.»
пе́рстінь
персті́ня «персні» (зб.)
персть «тс.»
пири́стень «перстень»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
paršta- «спина» авестійська
пръст болгарська
porst верхньолужицька
first «гребінь даху» давньоверхньонімецька
рṛṣṭhám «хребет, вершина» давньоіндійська
пьрстъ давньоруська
*(s)per- «дотикатися, спиратися» індоєвропейська
postis «тс.» латинська
рìrksts латиська
ріr̃štas литовська
прст македонська
рårstėn «перстень» полабська
parst польська
*р<SUP>ь</SUP>r̥stъ «палець» праслов’янська
*р<SUP>ь</SUP>r̥sь праслов’янська
*р<SUP>ь</SUP>r̥sі «груди» праслов’янська
pirsten «тс.» прусська
перст російська
пр̏ст сербохорватська
vorst «стовп» середньонижньонімецька
prst словацька
рr̂st словенська
пръстъ старослов’янська
пе́рса українська
prst чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України