ПЕРСТА — ЕТИМОЛОГІЯ

пе́рса

псл.ьr̥sь, *рьr̥si «груди»;
споріднене з лит. рìršys «груди в коня», дінд. párśuḥ «ребро», ав. pǝrǝsu- «ребро, бік», ос. fars «бік»;
іє. *реrk῀- «ребро, груди»;
форми з т, т’, н (‹ тн) постали, очевидно, внаслідок зближення з перст;
р. пе́рси, [персть] «груди в коня», др. пьрсь (одн.), пьрси, п. pierś (одн.), ч. prsa, prsy, ст. prsi, слц. prsia, нл. [pjerš], схв. пр̏са, пр̏си, слн. pŕsi, р.-цсл. прьси, пьрси;
Фонетичні та словотвірні варіанти

напе́рсник «частина упряжі»
пе́рси
перси́стий
персни́й «грудний»
пе́рсні «груди в коней»
персо́вий «випуклий»
пе́рста «перса»
пе́рсти
пе́рстка «груди»
пе́рсці «тс.»
пі́рса «тс.»
спе́рси «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
pǝrǝsu- «ребро, бік» авестійська
párśuḥ «ребро» давньоіндійська
пьрсь (одн.) давньоруська
пьрси давньоруська
*реrk῀- «ребро, груди» індоєвропейська
рìršys «груди в коня» литовська
pjerš нижньолужицька
fars «бік» осетинська
pierś (одн.) польська
*р<SUP>ь</SUP>r̥sь праслов’янська
*р<SUP>ь</SUP>r̥si «груди» праслов’янська
пе́рси російська
персть «груди в коня» російська
прьси русько-церковнослов’янська
пьрси русько-церковнослов’янська
пр̏са сербохорватська
пр̏си сербохорватська
prsia словацька
pŕsi словенська
перст українська
prsa чеська
prsy чеська

перст «палець руки»

менш переконливе пов’язання (Wiedemann BB 27, 229; Machek Recherches 59–60; Schuster-Šewc 1137) з псл.ьr̥sь, *рьr̥sі «груди», укр. пе́рса;
іє. *(s)per- «дотикатися, спиратися»;
псл.ьr̥stъ «палець»;
споріднене з лит. ріr̃štas, лтс. рìrksts, прус. pirsten «тс.», а також, очевидно, з двн. first «гребінь даху», снн. vorst «стовп», лат. postis «тс.», дінд. рṛṣṭhám «хребет, вершина», ав. paršta- «спина»;
р. перст, др. пьрстъ, п. parst, ч. слц. prst, вл. porst, полаб. рårstėn «перстень», болг. пръст, м. прст, схв. пр̏ст, слн. рr̂st, стсл. пръстъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти

напе́рсник «онучка (для пальців ніг)»
напе́рсниця «тс.»
напе́рсток «захисний ковпачок на палець при шитті; залізне кільце, яким коса кріпиться до кісся; [перстень Л]»
пе́рсний «перстеневий»
пе́рсник «перстенець»
пе́рсні (мн.)
перстене́вий
перстене́ць
персте́ник
перстени́на «тс.»
перстени́на «перстень»
персте́ні «персні»
пе́рстень «обручка, каблучка; [наперсток ДзАтл І]»
перстенюва́тий «кільцеподібний, перснеподібний»
персти́на «тс.»
пе́рстінь
персті́ня «персні» (зб.)
персть «тс.»
пири́стень «перстень»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
paršta- «спина» авестійська
пръст болгарська
porst верхньолужицька
first «гребінь даху» давньоверхньонімецька
рṛṣṭhám «хребет, вершина» давньоіндійська
пьрстъ давньоруська
*(s)per- «дотикатися, спиратися» індоєвропейська
postis «тс.» латинська
рìrksts латиська
ріr̃štas литовська
прст македонська
рårstėn «перстень» полабська
parst польська
*р<SUP>ь</SUP>r̥sь праслов’янська
*р<SUP>ь</SUP>r̥sі «груди» праслов’янська
*р<SUP>ь</SUP>r̥stъ «палець» праслов’янська
pirsten «тс.» прусська
перст російська
пр̏ст сербохорватська
vorst «стовп» середньонижньонімецька
prst словацька
рr̂st словенська
пръстъ старослов’янська
пе́рса українська
prst чеська

перста́ч «Potentilla L.» (бот.)

похідне утворення від перст;
назва зумовлена пальчастою формою листя цієї рослини;
Фонетичні та словотвірні варіанти

перста́к «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
перст українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України