ПЕРСИСТЕ — ЕТИМОЛОГІЯ
пе́рса
псл. *рьr̥sь, *рьr̥si «груди»;
споріднене з лит. рìršys «груди в коня», дінд. párśuḥ «ребро», ав. pǝrǝsu- «ребро, бік», ос. fars «бік»;
іє. *реrk῀- «ребро, груди»;
форми з т, т’, н (‹ тн) постали, очевидно, внаслідок зближення з перст;
р. пе́рси, [персть] «груди в коня», др. пьрсь (одн.), пьрси, п. pierś (одн.), ч. prsa, prsy, ст. prsi, слц. prsia, нл. [pjerš], схв. пр̏са, пр̏си, слн. pŕsi, р.-цсл. прьси, пьрси;
Фонетичні та словотвірні варіанти
напе́рсник
«частина упряжі»
пе́рси
перси́стий
персни́й
«грудний»
пе́рсні
«груди в коней»
персо́вий
«випуклий»
пе́рста
«перса»
пе́рсти
пе́рстка
«груди»
пе́рсці
«тс.»
пі́рса
«тс.»
спе́рси
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| pǝrǝsu- «ребро, бік» | авестійська |
| párśuḥ «ребро» | давньоіндійська |
| пьрсь (одн.) | давньоруська |
| пьрси | давньоруська |
| *реrk῀- «ребро, груди» | індоєвропейська |
| рìršys «груди в коня» | литовська |
| pjerš | нижньолужицька |
| fars «бік» | осетинська |
| pierś (одн.) | польська |
| *р<SUP>ь</SUP>r̥sь | праслов’янська |
| *р<SUP>ь</SUP>r̥si «груди» | праслов’янська |
| пе́рси | російська |
| персть «груди в коня» | російська |
| прьси | русько-церковнослов’янська |
| пьрси | русько-церковнослов’янська |
| пр̏са | сербохорватська |
| пр̏си | сербохорватська |
| prsia | словацька |
| pŕsi | словенська |
| перст | українська |
| prsa | чеська |
| prsy | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України