ПЕРСИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
пе́рса
псл. *рьr̥sь, *рьr̥si «груди»;
споріднене з лит. рìršys «груди в коня», дінд. párśuḥ «ребро», ав. pǝrǝsu- «ребро, бік», ос. fars «бік»;
іє. *реrk῀- «ребро, груди»;
форми з т, т’, н (‹ тн) постали, очевидно, внаслідок зближення з перст;
р. пе́рси, [персть] «груди в коня», др. пьрсь (одн.), пьрси, п. pierś (одн.), ч. prsa, prsy, ст. prsi, слц. prsia, нл. [pjerš], схв. пр̏са, пр̏си, слн. pŕsi, р.-цсл. прьси, пьрси;
Фонетичні та словотвірні варіанти
напе́рсник
«частина упряжі»
пе́рси
перси́стий
персни́й
«грудний»
пе́рсні
«груди в коней»
персо́вий
«випуклий»
пе́рста
«перса»
пе́рсти
пе́рстка
«груди»
пе́рсці
«тс.»
пі́рса
«тс.»
спе́рси
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| pǝrǝsu- «ребро, бік» | авестійська |
| párśuḥ «ребро» | давньоіндійська |
| пьрсь (одн.) | давньоруська |
| пьрси | давньоруська |
| *реrk῀- «ребро, груди» | індоєвропейська |
| рìršys «груди в коня» | литовська |
| pjerš | нижньолужицька |
| fars «бік» | осетинська |
| pierś (одн.) | польська |
| *р<SUP>ь</SUP>r̥sь | праслов’янська |
| *р<SUP>ь</SUP>r̥si «груди» | праслов’янська |
| пе́рси | російська |
| персть «груди в коня» | російська |
| прьси | русько-церковнослов’янська |
| пьрси | русько-церковнослов’янська |
| пр̏са | сербохорватська |
| пр̏си | сербохорватська |
| prsia | словацька |
| pŕsi | словенська |
| перст | українська |
| prsa | чеська |
| prsy | чеська |
перс «представник основного населення Ірану»
від гр. Πέρσίς походить цсл. Перъсида, звідки й укр. перси́дський;
гр. Πέρσης «перс», як і Πέρσίς (род. в. Πέρσίδος) «Персида (історична назва теперішнього Фарсистану в Ірані)», походить від етимологічно нез’ясованого дперс. Pārsa «Персія», до якого зводяться також перс. Рārs, Fārs, гебр. Рārás, ар. Fā́ris «тс.»;
запозичення з грецької мови;
р. бр. перс, п. вл. Pers, ч. Peršan, слц. Peržan, болг. перси́ец, схв. Персиjа́нац, Перзиjа́нац, слн. Pêrzijec, стсл. пeрсъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
Перси́да
«Персія»
(XVII ст.)
перси́дський
персинъ
«перс»
Пе́рсія
персія́нин
«тс.»
персія́нський
пе́рський
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| Fā́ris «тс.» | арабська |
| перс | білоруська |
| перси́ец | болгарська |
| Pers | верхньолужицька |
| Рārás | гебрайська |
| Πέρσίς | грецька |
| Πέρσης «перс» | грецька |
| Πέρσίς «Персида (історична назва теперішнього Фарсистану в Ірані)» | грецька |
| Pārsa «Персія» | давньоперська |
| Рārs | перська |
| Fārs | перська |
| Pers | польська |
| перс | російська |
| Персиjа́нац | сербохорватська |
| Перзиjа́нац | сербохорватська |
| Peržan | словацька |
| Pêrzijec | словенська |
| пeрсъ | старослов’янська |
| перси́дський | українська |
| Перъсида | церковнослов’янська |
| Peršan | чеська |
перст «палець руки»
псл. *рьr̥stъ «палець»;
споріднене з лит. ріr̃štas, лтс. рìrksts, прус. pirsten «тс.», а також, очевидно, з двн. first «гребінь даху», снн. vorst «стовп», лат. postis «тс.», дінд. рṛṣṭhám «хребет, вершина», ав. paršta- «спина»;
іє. *(s)per- «дотикатися, спиратися»;
менш переконливе пов’язання (Wiedemann BB 27, 229; Machek Recherches 59–60; Schuster-Šewc 1137) з псл. *рьr̥sь, *рьr̥sі «груди», укр. пе́рса;
р. перст, др. пьрстъ, п. parst, ч. слц. prst, вл. porst, полаб. рårstėn «перстень», болг. пръст, м. прст, схв. пр̏ст, слн. рr̂st, стсл. пръстъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
напе́рсник
«онучка (для пальців ніг)»
напе́рсниця
«тс.»
напе́рсток
«захисний ковпачок на палець при шитті; залізне кільце, яким коса кріпиться до кісся; [перстень Л]»
пе́рсний
«перстеневий»
пе́рсник
«перстенець»
пе́рсні
(мн.)
перстене́вий
перстене́ць
персте́ник
перстени́на
«тс.»
перстени́на
«перстень»
персте́ні
«персні»
пе́рстень
«обручка, каблучка; [наперсток ДзАтл І]»
перстенюва́тий
«кільцеподібний, перснеподібний»
персти́на
«тс.»
пе́рстінь
персті́ня
«персні»
(зб.)
персть
«тс.»
пири́стень
«перстень»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| paršta- «спина» | авестійська |
| пръст | болгарська |
| porst | верхньолужицька |
| first «гребінь даху» | давньоверхньонімецька |
| рṛṣṭhám «хребет, вершина» | давньоіндійська |
| пьрстъ | давньоруська |
| *(s)per- «дотикатися, спиратися» | індоєвропейська |
| postis «тс.» | латинська |
| рìrksts | латиська |
| ріr̃štas | литовська |
| прст | македонська |
| рårstėn «перстень» | полабська |
| parst | польська |
| *р<SUP>ь</SUP>r̥stъ «палець» | праслов’янська |
| *р<SUP>ь</SUP>r̥sь | праслов’янська |
| *р<SUP>ь</SUP>r̥sі «груди» | праслов’янська |
| pirsten «тс.» | прусська |
| перст | російська |
| пр̏ст | сербохорватська |
| vorst «стовп» | середньонижньонімецька |
| prst | словацька |
| рr̂st | словенська |
| пръстъ | старослов’янська |
| пе́рса | українська |
| prst | чеська |
по́пересень «поперечний ремінець хомута в шлеї»
похідне утворення від пе́рса, зближене з по́пе́ре́к;
р. [по́пе́рсье] «кінський нагрудник», п. popiersień «попересень»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| popiersień «попересень» | польська |
| по́пе́рсье «кінський нагрудник» | російська |
| пе́рса | українська |
| по́пе́ре́к | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України