ПЕРПЕНДИКУЛЯР — ЕТИМОЛОГІЯ
перпендикуля́р «пряма лінія, що утворює прямий кут з даною прямою або площиною»
запозичення з латинської мови;
лат. perpendiculāris «прямовисний» є похідним від perpendiculum «висок», пов’язаного з perpendo «точно виважую», утвореного за допомогою префікса per- «через, пере-» від pendo «важу, зважую», пов’язаного з pendeo «звисаю»;
р. болг. перпендикуля́р, бр. перпендыкуля́р, п. perpendykularny «перпендикулярний», слц. perpendikulárny «тс.», м. перпендикула́р(а), схв. пе̏рпендикулāран «перпендикулярний»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
перпендикуля́рний
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| перпендыкуля́р | білоруська |
| перпендикуля́р | болгарська |
| perpendiculāris «прямовисний» | латинська |
| perpendiculum «висок» | латинська |
| perpendo «точно виважую» | латинська |
| per- «через, пере-» | латинська |
| pendo «важу, зважую» | латинська |
| pendeo «звисаю» | латинська |
| перпендикула́р(а) | македонська |
| perpendykularny «перпендикулярний» | польська |
| перпендикуля́р | російська |
| пе̏рпендикулāран «перпендикулярний» | сербохорватська |
| perpendikulárny «тс.» | словацька |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України