ПЕРИФЕРИЧНИХ — ЕТИМОЛОГІЯ
перифері́я
запозичення з французької мови;
фр. périphérie «периферія» виникло з лат. peripheria «тс.», що зводиться до гр. περιφέρεια «околиця, периферія», пов’язаного з περιφέρω «ношу (воджу) навколо; кручу, обертаю», яке складається з префіксаπερι- «навколо» і дієсловаφέρω «несу, ношу», спорідненого з дінд. bhárati «бере», лат. ferō «несу», псл. bьrati, укр. бра́ти;
р. перифери́я, бр. перыферы́я, п. peryferia, ч. periférie, слц. periféria, вл. periferija, болг. перифе́рия, м. перифериjа, схв. перифèриjа, слн. periferíja;
Фонетичні та словотвірні варіанти
перифери́чний
перифері́йний
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
перыферы́я | білоруська |
перифе́рия | болгарська |
periferija | верхньолужицька |
περιφέρεια «околиця, периферія» | грецька |
περιφέρω «ношу (воджу) навколо; кручу, обертаю» | грецька |
περι- «навколо» | грецька |
φέρω «несу, ношу» | грецька |
bhárati «бере» | давньоіндійська |
peripheria «тс.» | латинська |
ferō «несу» | латинська |
перифериjа | македонська |
peryferia | польська |
bьrati | праслов’янська |
перифери́я | російська |
перифèриjа | сербохорватська |
periféria | словацька |
periferíja | словенська |
бра́ти | українська |
périphérie «периферія» | французька |
periférie | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України