ПЕРИПЕТІЯ — ЕТИМОЛОГІЯ

перипеті́я «несподівана, раптова зміна»

запозичено з грецької мови, очевидно, через французьку (фр. péripétie);
гр. περιπέτεια «несподівана подія, раптова зміна» утворено відπεριπετής «той, що падає», пов’язаного зπεριπίπτω «падаю, випадаю», утвореного за допомогою префіксаπερι- «навколо, близько» від πίπτω «падаю», пов’язаного з πέτομαι «літаю», спорідненим з дінд. pátati «літає, падає», ав. pataiti «тс.», лат. peto «кидаюся, злітаю»;
р. перипети́я, бр. перыпеты́я, п. perypetia, ч. peripetie, слц. peripetia, болг. перипе́тия, м. перипетиjа, схв. перипèтиjа, слн. peripetíja;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
pataiti «тс.» авестійська
перыпеты́я білоруська
перипе́тия болгарська
περιπέτεια «несподівана подія, раптова зміна» грецька
περιπετής «той, що падає» грецька
περιπίπτω «падаю, випадаю» грецька
префіксаπερι- «навколо, близько» грецька
πίπτω «падаю» грецька
πέτομαι «літаю» грецька
pátati «літає, падає» давньоіндійська
peto «кидаюся, злітаю» латинська
перипетиjа македонська
perypetia польська
перипети́я російська
перипèтиjа сербохорватська
peripetia словацька
peripetíja словенська
péripétie французька
péripétie французька
péripétie французька
péripétie французька
péripétie французька
peripetie чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України