ПЕРЕЇЗДИ — ЕТИМОЛОГІЯ
їзда́
псл. *(j)ězda ‹*jēzda, *(j)ězdъ‹*jēzdъ, *(j)ězditi ‹*jēzditi;
остаточно не з’ясоване;
можливо, утворене від основи дієслова jādǫ «їду» за допомогою суфікса -zda (як u-zda);
пояснювалося також як утворення з суфіксом -da від основи дієслова *jās-ati «їхати» (Machek ESJČ 225; Prusík KZ 35, 600);
виводилось від jēzditi, яке вважалось результатом контамінації дієслів *jaditi (пор. лит. jódyti, інтенсив від jóti «їхати») і *jāsati «їхати» (Bern. I 450–452; Ильинский ИОРЯС 20/3, 70–71);
непереконливо реконструювалась первісна форма *е-zd-o-s із префіксальним ē i кореневим zd як нульовим ступенем кореня *sed- «їхати» (Вrugmann IF 15, 102–104);
р. езда́, е́здить, бр. язда́, е́здзіць, др. ѣздъ «шлях, їзда», ѣздити, п. jazda «їзда, кіннота», jeździć, ч. jízda «їзда, кіннота», jezditi, слц. jazda «їзда, кіннота», jazdiť, вл. jězd «їзда», jězdźić, нл. jězd, jězdźiś, полаб. i̯ezdĕt, болг. язда́ «їзда кіньми», я́здя «їжджу», м. јазди «їздить», схв. језд(а) (ст.), је́здити, слн. [jȇzd, jézda], jézditi;
Фонетичні та словотвірні варіанти
безви́їзний
в'їзд
в'їзни́й
ви́їзд
виїзни́й
від'ї́жджий
від'ї́зд
від'їзни́й
доїжджа́чий
«старший псар у мисливстві»
(заст.)
з'їзд
заї́жджий
заї́зд
заї́здом
заї́зний
здити
їжджений
їзда́к
«їздець»
їзда́рня
«манеж»
їзде́цтво
їзде́ць
їзджа́лий
«об’їжджений»
(про коня)
їзджа́ти
«часто їздити»
їзди́ця
«вершниця»
їздни́й
«їздовий»
їздни́цтво
«їзда верхи»
їздня́
«постійна їзда»
їздови́й
їздо́к
«вершник»
їзду́н
«тс.»
й
наї́жджений
наї́жджий
на́їзд
наї́здом
наї́зник
об'ї́ждчик
об'ї́зд
об'ї́зни́й
передзї́здівський
переї́жджий
переї́зд
переї́зд
переї́зний
під'ї́зд
під'ї́зний
поїжджа́нин
«учасник весільного поїзда»
(заст.)
по́їзд
пої́здка
поїзни́й
при́їжджий
приї́зд
проїжджа́чий
прої́жджий
прої́зд
прої́здка
прої́здом
проїзни́й
роз'ї́жджений
роз'ї́зд
роз'їзни́й
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| язда́ | білоруська |
| е́здзіць | білоруська |
| язда́ «їзда кіньми» | болгарська |
| я́здя «їжджу» | болгарська |
| jězd «їзда» | верхньолужицька |
| jězdźić «їзда» | верхньолужицька |
| ѣздъ «шлях, їзда» | давньоруська |
| ѣздити | давньоруська |
| jódyti | литовська |
| jóti | литовська |
| јазди «їздить» | македонська |
| jězd | нижньолужицька |
| jězdźiś | нижньолужицька |
| i̯ezdĕt | полабська |
| jazda «їзда, кіннота» | польська |
| jeździć «їзда, кіннота» | польська |
| *(j)ězda | праслов’янська |
| *(j)ězdъ | праслов’янська |
| *(j)ězditi | праслов’янська |
| *jēzdъ | праслов’янська |
| *jēzda | праслов’янська |
| *jēzditi | праслов’янська |
| jādǫ (як u-zda) | праслов’янська |
| *jās-ati «їхати» | праслов’янська |
| jēzditi «їхати» (пор. лит. jódyti, інтенсив від jóti «їхати»)(Bern. I 450--452; Ильинский ИОРЯС 20/3, 70--71) | праслов’янська |
| *jāsati | праслов’янська |
| *jaditi | праслов’янська |
| *sed- «їхати» | праслов’янська |
| *е-zd-o-s | праслов’янська |
| езда́ | російська |
| е́здить | російська |
| језд (а)(ст.) | сербохорватська |
| је́здити | сербохорватська |
| jazda «їзда, кіннота» | словацька |
| jazdiť «їзда, кіннота» | словацька |
| jȇzd | словенська |
| jézda | словенська |
| jézditi | словенська |
| jízda «їзда, кіннота» | чеська |
| jezditi «їзда, кіннота» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України