ПЕРЕТИКА — ЕТИМОЛОГІЯ
перетник «перелісок»
похідне утворення від тну́ти;
пор. пере́тика «смуга дерев, чагарнику, що розмежовує окремі ділянки землі»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| тну́ти | українська |
| пере́тика «смуга дерев, чагарнику, що розмежовує окремі ділянки землі» | українська |
ти́кати
псл. tykati, *tъknǫti, пов’язане з tъkati «ткати»;
споріднене з лтс. tūkât «місити, давити», двн. dūhen «давити, придавлювати», дангл. ðýn, ðýan «давити, тиснути, штовхати», дірл. toll «порожнистий», гр. τύϰος «молот, долото», τυϰίζω «обтісую, тешу»;
р. ты́кать «тикати, утикати», бр. ты́каць «тс.», др. тыкати «штовхати», п. tykać «торкатися», ч. týkat se, слц. týkat’ sa «тс.», вл. tykać «тикати, утикати», нл. tykaś «тикати, торкати, штовхати», полаб. tåicě «тиче», болг. ти́кам «штовхати, тикати», слн. tíkati «торкати, торкатися», псл. тыкати «колоти»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́тичка
«гілка; віха»
відіткну́ти
відтика́ти
відти́чка
«знак, мітка»
діткли́вий
«чутливий»
за́тика
«заставка»
за́тичка
затички
«декоративні квіти, які дівчата вплітають у волосся»
за́ткалка
«пробка»
за́ткално
за́ткало
«затичка з ганчірок, якою закривають димохід»
затка́ниця
«дошка, якою затикають піч, коли печуть хліб»
затка́ти
«заткнути»
заткну́ти
«запхнути»
заткну́тися
«замовкнути»
зу́тик
«сутичка»
напітка́ти
«зустріти»
на́тичка
«короткий кілок, забитий у пліт біля великого кілка, якщо останній виявиться коротким»
наткну́ти
недо́ти́ка
«недоторка, [розрив-трава, Impatiens noli me tangere]»
недотика́льний
«невідчутний на дотик»
недоти́кий
«недоторканний»
недоти́кливий
«тс.»
недо́тички
«торочки, що пришиваються до весільного рушника»
неприти́ка
«безпритульний, бродяга»
пере́тика
перетика́ти
«переставляти; вишивати»
перети́чити
«пересадити; відмітити за допомогою тичини»
пі́дтич
«палиця для розвішування сіті Г; тички, стовпи, на яких сушать рибальські сіті Мо»
поти́кало
«попихач»
потика́ч
«тс.?»
по́тич
«спотикаючись; униз головою»
поти́чка
«сутичка, бій»
прети́чина
«відмова; перешкода»
при́ти́к
прити́ка
притика́ти
притика́ч
«кілочок, палиця, яка прикріплює ярмо до дишля»
прити́чи́на
при́ти́чка
«дерев’яний кілочок або залізний прутик, яким прикріплюють ярмо до дишля; [кусок полотна, який уставляється замість дорожчої тканини в спідницю у те місце, яке закривається фартухом]»
притка́ти
«заткнути»
приткну́ти
проти́ка
«кілочок, яким кріпиться ярмо до дишля»
про́тичка
розти́каний
спітка́ти
спіткну́тися
спотика́йло
«який спотикається; спотикач»
спотика́ти
спотика́тися
споти́кач
спотикача́
«тс.»
спо́тич
«спотикаючись»
спо́тичка
стич
«щось гостре»
сти́ча
«точка дотику і точка сполучення (в колі)»
сти́чка
«випадок Г; сутичка Нед»
сти́чна
«дотична»
сти́чний
«дотичний»
су́тич
«злиття»
су́тичка
тик
ти́ка
«тичка, віха»
ти́кало
«бирюльки; дерев’яна паличка в цій грі»
ти́ка́ч
«той, хто тиче»
ти́кнути
тичúти
«утикати тички, ставити віхи»
тичи́на
тичи́нка
ти́чка
тичкови́й
тичкува́ти
ти́чний
«який в’ється по тичці»
тичо́к
ти́ччя
(зб.)
ткну́ти
«тикнути; [сіпнути, смикнути О]»
то́кнути
«тикнути»
тячи́нка
«тичка, хворостина»
увіткну́ти
утика́ти
уткну́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ты́каць «тс.» | білоруська |
| ти́кам «штовхати, тикати» | болгарська |
| tykać «тикати, утикати» | верхньолужицька |
| τύϰος «молот, долото» | грецька |
| τυϰίζω «обтісую, тешу» | грецька |
| ðýn | давньоанглійська |
| ðýan «давити, тиснути, штовхати» | давньоанглійська |
| dūhen «давити, придавлювати» | давньоверхньонімецька |
| toll «порожнистий» | давньоірландська |
| тыкати «штовхати» | давньоруська |
| tūkât «місити, давити» | латиська |
| tykaś «тикати, торкати, штовхати» | нижньолужицька |
| tåicě «тиче» | полабська |
| tykać «торкатися» | польська |
| tykati | праслов’янська |
| *tъknǫti | праслов’янська |
| tъkati «ткати» | праслов’янська |
| тыкати «колоти» | праслов’янська |
| ты́кать «тикати, утикати» | російська |
| týkat' sa «тс.» | словацька |
| tíkati «торкати, торкатися» | словенська |
| týkat se | чеська |
тка́ти
псл. tъkati «ткати», пов’язане з tykati «тикати», *tъknǫti «ткнути»;
споріднене з лтс. tukstêt «стукати», taucêt «товкти в ступі», двн. dūhen «придавлювати», дангл. ðýn, ðýan «давити, тиснути, штовхати», дірл. toll «порожнистий», гр. τύϰος «каменотесний молот», τυϰίζω «обтісую, тешу»;
пов’язується також з гр. τεύχω «будую; виготовляю, роблю», іє. *teukh- (Mаchek ESJČ 644) або з псл. tesati «тесати», іє. *teks- (Горяев 368; Holub–Kop. 383–385; Skok III 477);
р. ткать, бр. ткаць, др. тъкати, п. вл. tkać, ч. tkát, слц. tkat’, нл. tkaś, полаб. tåkăt, болг. тъка́, м. ткае, схв. тка̏ти, слн. tkáti, стсл. тъкати;
Фонетичні та словотвірні варіанти
дотика́ннє
«кінець полотна»
доти́кач
дотка́ннє́
«тс.»
натика́ний
«з витканими узорами»
(про тканини)
нетка́ха
«яка не вміє або лінується ткати»
пере́тик
«рід жіночого одягу Нед; жіночий одяг, прикрашений поперечними узорами Куз»
перетика́ти
«ткати по основі візерунком»
пере́тканий
пітка́ння
«утік»
поти́ка́нь
поти́каня́
потка́ння́
«тс.»
притика́ти
«приткати, виткати ще деяку кількість»
тка́льня
«текстильна фабрика»
тка́ля
тка́ник
«коноплі»
ткани́на
тканиця
«тканина»
тка́ниця
«тканка, сітка для ловлення дрібної риби Нед; ткацький верстат»
тка́нка
«тканина; сітка для ловлення дрібної риби; жіночий головний убір; [одяг з тканки Шейк, Нед; саморобне рідке рядно Мо]»
ткання́
ткань
тка́ха
тка́цтво
ткач
ткаче́нко
ткачі́вна
ткачува́ти
«бути ткачем, займатися ткацтвом»
ткачу́к
тчити
«ткати»
уті́к
уто́к
уто́чина
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ткаць | білоруська |
| тъка́ | болгарська |
| tkać | верхньолужицька |
| τύϰος «каменотесний молот» | грецька |
| τυϰίζω «обтісую, тешу» | грецька |
| τεύχω «будую; виготовляю, роблю» | грецька |
| ðýn | давньоанглійська |
| ðýan «давити, тиснути, штовхати» | давньоанглійська |
| dūhen «придавлювати» | давньоверхньонімецька |
| toll «порожнистий» | давньоірландська |
| тъкати | давньоруська |
| *teukh- | індоєвропейська |
| *teks- | індоєвропейська |
| tukstêt «стукати» | латиська |
| taucêt «товкти в ступі» | латиська |
| ткае | македонська |
| tkaś | нижньолужицька |
| tåkăt | полабська |
| tkać | польська |
| tъkati «ткати» | праслов’янська |
| tykati «тикати» | праслов’янська |
| *tъknǫti «ткнути» | праслов’янська |
| tesati «тесати» | праслов’янська |
| ткать | російська |
| тка̏ти | сербохорватська |
| tkat' | словацька |
| tkáti | словенська |
| тъкати | старослов’янська |
| tkát | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України