ПЕРЕСИТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
си́тий
псл. sytъ ‹ sūt-;
прямих відповідників у інших мовах не має;
найближчими в семантичному і формальному відношенні є лит. sotùs «ситий, ситний», лтс. sãts «ситний», прус. sātuinei «насичуєш», гот. sōþ «насичення», saþs «ситий», нвн. satt «тс.», гр. ἄατος «ненаситний», лат. satis «досить», satur «ситий», ірл. sathаch «тс.»;
висловлювалась також думка (Zubató LF 28, 89; Fraenkel IF 50, 7–8) про зв’язок з дінд. śávaḥ «сила», ав. sava- «сильний, могутній», sūra-, дінд. śū́raḥ «тс.», гр. ϰυ̃ρος «сила, міць»;
поряд із псл. sytъ припускалась (Брандт РФВ 24, 189) основа *sъt-, яка вбачалася в слн. dósta «досить», dôsti «тс.» (пор. укр. болг. доста, схв. до̏ста «тс.»);
р. сы́тый, бр. сы́ты, сы́тны, др. сы́тъ(и), п. sytny, syty, ч. sytó, слц. sóty, вл. нл. syty, болг. м. сит, схв. си̏т, слн. sìt, стсл. сытъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
вітсити́тися
«відгодуватися»
на́сит
«насичення»
насити́ти
насича́ти
наси́чений
наси́чувати
невсити́мий
нена́си́тний
нена́си́ть
«велика жадоба, прагнення»
неси́тство
«ненаситність»
не́сить
«тс.»
перенаси́чувати
пере́сит
«пересичення»
переси́тити
пере́сить
«тс.»
переси́чений
переси́чувати
сите́нний
сити́ти
«годувати, насичувати»
сити́тися
«наповнюватися рідиною»
ситі́ти
«жирніти»
ситі́шати
си́тни́й
ситно́шний
«ситний, поживний»
ситня́
«достаток»
сито́вий
«родючий, рясний, багатий»
сито́вний
«тс.»
си́ток
«соковитість, поживність»
си́тощі
«жир, жирне»
си́тчати
«повніти, товстіти, жирніти»
сить
«жир, ситність»
ситю́щий
ситя́чий
«дуже жирний, тучний, товстий»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| sava- «сильний, могутній» | авестійська |
| sūra- | авестійська |
| сы́ты | білоруська |
| сы́тны | білоруська |
| доста | болгарська |
| сит | болгарська |
| syty | верхньолужицька |
| sōþ «насичення» | готська |
| saþs «ситий» | готська |
| ἄατος «ненаситний» | грецька |
| ϰυ̃ρος «сила, міць» | грецька |
| śávaḥ «сила» | давньоіндійська |
| śū́raḥ «тс.» | давньоіндійська |
| сы́тъ(и) | давньоруська |
| sathаch «тс.» | ірландська |
| satis «досить» | латинська |
| satur «ситий» | латинська |
| sãts «ситний» | латиська |
| sotùs «ситий, ситний» | литовська |
| сит | македонська |
| syty | нижньолужицька |
| satt «тс.» | нововерхньонімецька |
| sytny | польська |
| syty | польська |
| sytъ | праслов’янська |
| sūt- | праслов’янська |
| sūt- | праслов’янська |
| sytъ | праслов’янська |
| *sъt- | праслов’янська |
| sātuinei «насичуєш» | прусська |
| сы́тый | російська |
| до̏ста | сербохорватська |
| си̏т | сербохорватська |
| sỳty | словацька |
| dósta «досить» | словенська |
| dôsti «тс.» (пор. укр. болг. доста, схв. до̏ста «тс.») | словенська |
| sìt | словенська |
| сытъ | старослов’янська |
| доста | українська |
| sytỳ | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України